СУДОВА КОЛЕГІЯ В КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
УХВАЛА
від 06.05.97
(Витяг)
Кримінальна відповідальність за ч. 2 ст. 229-20 КК України ( 2002-05 ) за незаконне повторне зберігання або зберігання з метою збуту прекурсорів настає лише за умови, що такі дії вчинено в значному розмірі
Вироком Павлоградського міського суду Дніпропетровської області від 16 квітня 1996 р. І. засуджено за ст. 229-20 КК ( 2002-05 ) із застосуванням ст. 45 КК ( 2001-05 ) на три роки позбавлення волі умовно з іспитовим строком два роки.
У касаційному порядку справа не розглядалася.
І. визнано винною в тому, що вона у квітні - грудні 1995 р. незаконно повторно зберігала за місцем проживання з метою збуту прекурсор - ангідрид оцтової кислоти в кількості 38,5 мілілітрів збула Б. та Л.
Заступник Голови Верховного Суду України порушив у протесті питання про скасування вироку і закриття справи за відсутністю в діях І. складу злочину.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора про необхідність скасування вироку як незаконного і закриття справи за відсутністю в діях І. складу злочину, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи протесту, судова колегія в кримінальних справах Верховного Суду України визнала, що протест підлягає задоволенню з таких підстав.
За змістом диспозиції ч. 2 ст. 229-20 КК ( 2002-05 ) кримінальна відповідальність настає за незаконне повторне зберігання або зберігання за метою збуту або за збут прекурсорів у значному розмірі.
Кількісні критерії прекурсорів визначено в додатку N 4 до Протоколу засідання Комітету по контролю за наркотиками МОЗ від 18 квітня 1995 р. Для ангідриду оцтової кислоти встановлено такі розміри (у кілограмах): значний - від 0,25 до 2,5, великий - 2,5 до 25, особливо великий - 25 і більше.
І. засуджено за незаконне повторне зберігання з метою збуту і за збут прекурсора - ангідриду оцтової кислоти - загальною кількістю 38,5 мілілітра, що відповідає 0,0385 кілограма, а це набагато менше, ніж встановлений додатком значний розмір. Отже, дії І., за які її притягнуто до кримінальної відповідальності, через малозначність не становлять суспільної небезпеки і відповідно до ч. 2 ст. 7 КК ( 2001-05 ) не є злочинними. А тому вирок підлягає скасуванню, а справа - закриттю за відсутністю в діях І. складу злочину.
Судова колегія в кримінальних справах Верховного Суду України протест задовольнила, вирок Павлоградського міського суду Дніпропетровської області від 15 квітня 1996 р. щодо І. скасувала, а справу закрила на підставі п. 2 ст. 6 КПК ( 1001-05 ).
Надруковано: "Рішення Верховного Суду України", 1998 р.