Щодо позбавлення волі у виправно-трудовій колонії посиленого режиму

Ухвала · поточна редакція від 19.10.1999

СУДОВА КОЛЕГІЯ В КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

УХВАЛА

від 19.10.99

vd991019

(Витяг)

Визначене у резолютивній частині вироку покарання повинно відповідати за видом і розміром мотивам, викладеним у мотивувальній частині

Вироком Первомайського окружного суду Миколаївської області від 17 вересня 1992 р. Г. засуджено за ст. 94 КК ( 2001-05 ) на вісім років позбавлення волі у виправно-трудовій колонії посиленого режиму.

Ухвалою судової колегії в кримінальних справах Миколаївського обласного суду від 20 жовтня 1992 р. цей вирок залишено без зміни.

Г. визнано винним у тому, що він 9 червня 1992 р., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, під час сварки з С. завдав йому з умислом на вбивство три удари ножицями по тулубу, заподіявши потерпілому колото-різані поранення грудей, від яких той помер.

Заступник Голови Верховного Суду України порушив у протесті питання про зміну судових рішень і пом'якшення Г. покарання до семи років позбавлення волі, зазначивши, що у мотивувальній частині вироку суд послався на те, що засудженому слід призначити мінімальну міру покарання, передбачену санкцією ст. 94 КК ( 2001-05 ), проте обрав покарання більш суворе. Розглянувши матеріали справи і перевіривши доводи протесту, судова колегія в кримінальних справах Верховного Суду України змінила вирок, зазначивши таке.

Винність Г. у вчиненні злочину за наведених у вироку обставин доведено, його дії правильно кваліфіковано за ст. 94 КК ( 2001-05 ).

Мотивуючи призначення Г. покарання за видом і розміром, суд зазначив у мотивувальній частині вироку, що враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, дані про його особу, зокрема те, що раніше він не судимий, обставини, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність, а тому йому необхідно призначити покарання в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ст. 94 КК.

Проте, як видно з резолютивної частини вироку, суд призначив йому не мінімальне покарання - сім років позбавлення волі, а більш суворе - вісім років.

Судова колегія в кримінальних справах Миколаївського обласного суду при розгляді справи в касаційному порядку не звернула на це уваги і помилку суду не виправила.

На підставі наведеного судова колегія в кримінальних справах Верховного Суду України протест заступника Голови Верховного Суду України задовольнила, судові рішення змінила і пом'якшила Г. покарання до семи років позбавлення волі.

Надруковано: "Вісник Верховного Суду України", N 6 (16), 1999 р.

Історія документа

Джерело не фіксує для цього документа подій набрання або втрати чинності, тому стан не показано. Так само зроблено в офіційному реєстрі.