ГОЛОВА ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 29.10.98
Щодо порушення зобов'язання про зворотне вивезення автомобіля з митної території України
(Витяг)
Постановою заступника начальника Івано-Франківської митниці від 15 жовтня 1997 р. М. за порушення строків зворотного вивезення тимчасово ввезеного на територію України транспортного засобу притягнено до адміністративної відповідальності за ст. 113 МК ( 1970-12 ) піддано штрафу в розмірі 15 грн. Оскільки санкцією МК крім штрафу передбачено і конфіскацію предметів, ввезених на територію України, то постановою судді Івано-Франківського міського суду від 24 березня 1998 р. конфісковано ввезений М. автомобіль ВАЗ-21061.
М. визнано винним у тому, що він 5 жовтня 1996 р. тимчасово ввіз із Росії в Україну через Ратнівську митницю автомобіль ВАЗ-21061 під зобов'язання про зворотне вивезення до 5 грудня 1996 р., але в зазначений строк автомобільне вивіз і лише в жовтні 1997 р. звернувся в митні органи з приводу вирішення питання про сплату за нього державного мита.
Голова Верховного Суду України визнав, що прийняте судом рішення про конфіскацію автомобіля підлягає скасуванню, а адміністративна справа в цій частині - закриттю.
Відповідно до вимог статей 33, 280 КпАП ( 80731-10, 80732-10 ) при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно не лише з'ясувати, чи було вчинено правопорушення і чи винна в ньому особа, яка піддається адміністративному стягненню, а й врахувати всі обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Як встановлено матеріалами справи, М. формально допустив порушення ст. 113 МК ( 1970-12 ), не виконавши зобов'язання про зворотне вивезення автомобіля з митної території України у двомісячний строк, як було обумовлено в митній декларації про тимчасове ввезення транспортного засобу, і за це його правильно піддано митним органом адміністративному штрафу. Разом з тим рішення судді про застосування на підставі ст. 113 МК додаткового адміністративного стягнення у вигляді конфіскації автомобіля, що тягне за собою істотні наслідки для М., постановлено без урахування конкретних обставин справи, які пом'якшують його відповідальність і значно знижують ступінь його вини у порушенні митних правил.
Так, при розгляді адміністративної справи в суді не було дано ніякої оцінки тому, що М. не зміг своєчасно вивезти автомобіль з поважних причин, оскільки з листопада 1996 р. до вересня 1997 р. він працював за межами України, а крім того, з листопада 1996 р. до лютого 1997 р. автомобіль був у ремонті, що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними документами.
Також не було враховано виняткових обставин придбання автомобіля. Як видно із долучених М. до скарги матеріалів, автомобіль ВАЗ-21061 вартістю 40 млн. 500 тис. рублів згідно із наказом від 5 вересня 1996 р. був переданий бригаді М. у складі 13 чоловік у рахунок погашення заборгованості по заробітній платі об'єднанням "Севергазпром" (Російська Федерація), де вони в той час працювали. Згідно з копією технічного паспорта зазначений автомобіль зареєстрований у м.Воркуті Російської Федерації на ім'я М.
Крім того, від допущеного М. порушення митних правил шкідливих наслідків не настало, тим більше, що він добровільно звернувся в митні органи з приводу вирішення питання про сплату державного мита за ввезений автомобіль.
Зазначені обставини дають підстави визнати, що в даному конкретному випадку вчинене правопорушення за своїм характером є малозначним, а тому можливо звільнити М. від передбаченого ст. 113 МК ( 1970-12 ) додаткового адміністративного стягнення у вигляді конфіскації автомобіля.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 293, 294 КпАП ( 80732-10 ), Голова Верховного Суду України постанову судді Івано-Франківського міського суду від 24 березня 1998 р. щодо М. скасував і адміністративну справу в частині застосування до нього додаткового адміністративного стягнення у вигляді конфіскації автомобіля закрив.
Надруковано: "Рішення Верховного Суду України", 1999 р.