Система управління валютним ризиком банку складається із регламентних документів - політик, положень, процедур, процесів тощо, - які затверджуються спостережною радою або правлінням банку відповідно до обраної ним форми корпоративного управління, з урахуванням розміру банку та складності його операцій.
Система управління ризиками банку відносно валютного ризику має, як мінімум, включати наступні компоненти:
- політику та положення щодо управління валютним ризиком, які мають бути розглянуті та затверджені спостережною Радою або правлінням банку, відповідно до принципів корпоративного управління. Такі політика та положення повинні підлягати періодичному перегляду, як це передбачено статтею 10 цього документа;
- механізм управління валютною позицією банку у відповідності з затвердженими політиками та положеннями з валютних операцій та управління валютним ризиком;
- набір форм звітності для спостережної ради, правління або профільних колегіальних органів банку щодо валютної позиції в розрізі валют, на індивідуальній та сукупній основі.
Крім того для більш ефективного управління валютним ризиком рекомендується:
- здійснювати періодичний аналіз відкритої валютної позиції банку за допомогою ризик-моделі "вартість/надходження" для вимірювання чутливості до змін валютних курсів;
- застосовувати для зменшення величини валютного ризику методи хеджування.
Банкам також наполегливо рекомендується враховувати найкращий світовий досвід управління ліквідністю, який, зокрема, викладений в документі Базельського комітету з банківського нагляду "Наглядові вказівки щодо управління ризику нерозрахунку за операціями в іноземній валюті" (N 73 вересень 2000 року).
ОПЕРАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РИЗИК