Ст. 30. Компоненти системи управління ризиками відносно ринкового ризику

Чинна редакція від 29.01.2004

Розділ 2. Організаційне та функціональне забезпечення ризик-менеджменту в банках → Глава 5. Служба внутрішнього аудиту

Система управління ринковим ризиком складається із регламентних документів - політик, положень, процедур, процесів тощо, - які затверджуються спостережною радою або правлінням банку відповідно до обраної ним форми корпоративного управління, з урахуванням розміру банку та складності його операцій.

Система управління ринковим ризиком банку має включати, як мінімум, такі компоненти:

- політики і положення стосовно управління ринковим ризиком, які розглядаються та затверджуються спостережною радою або правлінням банку у відповідності до принципів корпоративного управління;

- положення щодо видів фінансових інструментів та інших інвестицій як балансових, так і позабалансових, щодо яких банк готовий вести торгові операції або приймати позиції;

- положення щодо лімітів ризику за видами фінансових інструментів або іншими інвестиціями чи активами, за галузями або секторами економіки, за географічними регіонами або за іншими ринковими операціями (експозиціями), що можуть розглядатись у сукупності. Ці положення мають враховувати можливий вплив інших категорій ризиків, на які наражається банк;

- чітко визначену систему повноважень з прийняття рішень щодо затвердження ринкових позицій;

- адекватні та ефективні процедури і засоби контролю щодо управління ринковим ризиком, які підлягають перегляду на регулярній основі з метою забезпечення їх актуальності;

- набір форм звітності для спостережної ради, правління або профільних колегіальних органів банку щодо ринкового ризику, в тому числі на основі методики порівняння очікуваного доходу від ринкової операції із її потенційним ризиком.

Крім того для більш ефективного управління ринковим ризиком рекомендується:

- підготовку достовірних даних і ефективних методик, таких як розрахунок ризикової вартості (VaR), стрес-тестування, для оцінки характеру і вартості ринкових позицій банку і для оцінки рівня ринкового ризику, на який банк наражається або наражатиметься банк;

- застосувати бек-тестування для порівняння з фактичними результатами оцінок і припущень, зроблених з використанням даних і методик, згаданих вище.

Банкам також наполегливо рекомендується враховувати найкращий світовий досвід управління ліквідністю, який, зокрема, викладений в документі Базельського комітету з банківського нагляду "Зміни до угоди про капітал щодо врахування ринкових ризиків" (N 24 січень 1996 року).

ВАЛЮТНИЙ РИЗИК