ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ
27.10.2011 N 1902/11/13-11
Головам апеляційних адміністративних судів
У пункті 2 листа Вищого адміністративного суду України від 02.08.2010 N 1172/11/13-10 ( v1172760-10 ) роз'яснювалося застосування підпункту "ґ" пункту 9.8 статті 9 Закону України від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР ( 168/97-ВР ) "Про податок на додану вартість". Указаною нормою, чинною до 1 січня 2011 року, було передбачено, що реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається, зокрема, у разі, якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.
Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що відсутність оподатковуваних поставок у контексті зазначеної норми означає відсутність поставок товарів або поставок послуг, у результаті яких у платника податку-постачальника виникає об'єкт оподаткування податком на додану вартість та, відповідно, нараховуються податкові зобов'язання з цього податку.
Водночас у постанові Верховного Суду України від 23 травня 2011 року у справі N 21-43а11 за позовом приватного підприємства "Саньсун" до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Дніпропетровську про скасування акта та зобов'язання вчинити дії зазначено, зокрема, таке.
Норми Закону України від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР ( 168/97-ВР ) "Про податок на додану вартість", як і визначення понять поставки товарів та послуг, наведені у пункті 1.4 статті 1 цього Закону ( 168/97-ВР ), не дають підстав для розмежування операцій з продажу та придбання товарів (послуг) при визначенні оподатковуваної поставки для застосування підпункту "ґ" пункту 9.8 статті 9 Закону N 168/97-ВР ( 168/97-ВР ), оскільки операція з поставки товарів та послуг, що є об'єктом оподаткування ПДВ, є двостороннім правочином, і для однієї сторони така операція є продажем, а для іншої - придбанням, у результаті чого у продавця виникає податкове зобов'язання, а у покупця - право на податковий кредит. Тобто поняття оподатковуваної поставки охоплює як операції з продажу товарів (послуг), так і операції з їх придбання.
Відповідно до частини першої статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
З урахуванням викладеного адміністративним судам при розв'язанні спорів, пов'язаних із застосуванням чинного до 1 січня 2011 року підпункту "ґ" пункту 9.8 статті 9 Закону України від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР ( 168/97-ВР ) "Про податок на додану вартість", належить керуватися правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 23 травня 2011 року у справі N 21-43а11 за позовом приватного підприємства "Саньсун" до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Дніпропетровську про скасування акта та зобов'язання вчинити дії. При цьому пункт 2 листа Вищого адміністративного суду України від 02.08.2010 N 1172/11/13-10 ( v1172760-10 ) враховуватися не повинен.
Цей лист пропонуємо довести до відома суддів окружних та апеляційних адміністративних судів для врахування при здійсненні правосуддя.
Голова суду О.Пасенюк