СУДОВА ПАЛАТА У КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
УХВАЛА
25.11.2004
(Витяг)
Смілянський міський суд Черкаської області постановою від 21 листопада 2003 р. направив К. у місця позбавлення волі для відбування покарання, призначеного вироком від 18 березня 2003 р. На обґрунтування свого рішення суд послався на те, що засуджений у період випробування не виконав покладені на нього обов'язки.
Апеляційний суд Черкаської області ухвалою від 24 лютого 2004 р. апеляцію захисника К. залишив без задоволення, а постанову - без зміни.
У касаційній скарзі захисник К., посилаючись на те, що засудженого безпідставно направлено для відбування призначеного покарання, порушив питання про скасування судових рішень і закриття справи.
Перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України підстав для задоволення скарги не знайшла.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 78 КК ( 2341-14 ), якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
У справі встановлено, що Смілянський міський суд Черкаської області вироком від 18 березня 2003 р. засудив К. за ч. 1 ст. 289 КК ( 2341-14 ) на три роки позбавлення волі та на підставі ст. 75 цього Кодексу звільнив його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік. Крім іншого, суд зобов'язав засудженого періодично з'являтися для реєстрації в орган кримінально-виконавчої системи та повідомляти цей орган про зміну місця проживання. З наданих зазначеним органом документів видно, що К. у серпні - листопаді 2003 р. без поважних причин не з'являвся для реєстрації і за місцем проживання був відсутній.
За таких обставин, відмовляючи захиснику К. у задоволенні скарги, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України визнала, що суд законно й обґрунтовано направив К. у місця позбавлення волі для відбування призначеного покарання.