СУДОВА ПАЛАТА У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
УХВАЛА
12.03.2003
(Витяг)
Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України <...>,
розглянувши в судовому засіданні справу за скаргою приватного підприємства "С." на неправомірні дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Великоновосілківського районного управління юстиції Донецької області, встановила:
У квітні 2002 року заявник звернувся до суду з скаргою, в якій зазначав, що державний виконавець Б-ко В.М. 10.04.2002 відмовив йому у відкритті виконавчого провадження про примусове стягнення з ВАТ "М." на користь ПП "С." 13936 грн., посилаючись на відсутність виконавчого документа.
Рішенням Великоновосілківського районного суду Донецької області від 15.05.2002, скарга ПП "С." задоволена. Постанову державного виконавця відділу ДВС Великоновосілківського районного управління юстиції від 10.04.2002 про відмову в відкритті виконавчого провадження скасовано та зобов'язано відкрити виконавче провадження про стягнення з ВАТ "М." на користь ПП "С." 13936 грн.
Зазначене судове рішення відділ ДВС Великоновосілківського районного управління юстиції оскаржив в апеляційному порядку.
Рішенням апеляційного суду Донецької області від 22.07.2002 апеляційна скарга задоволена, рішення суду першої інстанції скасовано та постановлено нове, яким в задоволенні скарги ПП "С." відмовлено.
У поданій касаційній скарзі ПП "С." просить зазначене рішення апеляційного суду скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 8 ГПК України ( 1798-12 ) про результати розгляду претензії заявник повідомляється у письмовій формі.
Якщо у відповіді про визнання претензії не повідомляється до перерахування визнаної суми, то через 20 днів після її отримання така відповідь є підставою для примусового стягнення заборгованості державною виконавчою службою в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ).
Судом встановлено, що 28.01.2002 ПП "С." направлена претензія ВАТ "М.". У відповіді на претензію від 25.02.2002 ВАТ "М." заборгованість в сумі 13936 грн. визнано у повному обсязі. Оскільки ВАТ "М." не перерахував визнану суму, то 03.04.2002 ПП "С." звернулося з заявою до ДВС Великоновосілківського районного управління юстиції Донецької області про примусове стягнення заборгованості. Постановою державного виконавця цієї служби від 10.04.2002 у відкритті виконавчого провадження було відмовлено.
Наведене стверджується доказами, які є в матеріалах справи.
За таких обставин суд першої інстанції обгрунтовано задовольнив скаргу заявника, оскільки у даному випадку виконавче провадження має порушуватися на підставі п. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ), і його рішення помилково скасовано апеляційним судом.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 342 ЦПК України ( 1503-06 ), Судова палата - УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу ПП "С." задовольнити.
Рішення Апеляційного суду Донецької області від 22.07.2002 скасувати і залишити без зміни рішення Великоновосілківського районного суду від 15.05.2002.
Ухвала оскарженню не підлягає.
"Закон & Бізнес", N 23, 7 червня 2003 р.