МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ Департамент державної виконавчої служби
ЛИСТ
30.06.2006 N 25-4/419/7
Щодо накладення арешту на кошти боржників
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ) (далі - Закон).
Згідно з положеннями статті 3 Закону ( 606-14 ), примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначений виконавчим документом (абзац другий частини другої статті 5 Закону ( 606-14 ).
Одним із заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на майно боржника.
Статтею 50 цього Закону ( 606-14 ) передбачено, що стягнення на майно боржника полягає в його арешті (описі), вилученні та примусовій реалізації.
Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. За наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт. Аналогічні положення закріплені в статті 63 Закону ( 606-14 ).
Положеннями статті 55 Закону ( 606-14 ) визначено порядок накладення арешту та вилучення майна боржника.
Зокрема, арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження; винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Разом з цим, зазначаємо, що Верховною Радою України 15.03.2006 за N 3541-IV ( 3541-15 ) прийнято Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів щодо виконання судових рішень".
Даним Законом ( 3541-15 ) внесено зміни, зокрема, до Закону України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ), яким передбачено, що на виконання рішення суду про стягнення коштів або накладення арешту в порядку, встановленому цим Законом, державний виконавець має право накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей (абзац сьомий частини третьої статті 5 Закону).
Також зміни були внесені і до Закону України "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ), якими передбачено, що арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом (частина 1 статті 59).
Таким чином, державний виконавець в порядку визначеному Законом України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ) накладає арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться на рахунках та вкладах боржника, як при примусовому виконанні рішень судів, так і при виконанні рішень інших органів (посадових осіб).
Даний лист прошу довести до відома та використання в роботі усіх органів державної виконавчої служби.
В.о. директора Департаменту державної виконавчої служби Г.В.Стаднік