МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
ЛИСТ
19.10.2005 N 19-34-1397
Державному комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва
Щодо надання роз'яснення
Міністерством юстиції України розглянуто лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 14.09.2005 р. N 7879 щодо надання роз'яснення деяких питань законодавства та, в межах компетенції, повідомляється.
Приватним підприємством згідно зі статтею 113 Господарського кодексу України ( 436-15 ) визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб'єкта господарювання - юридичної особи.
Порядок організації та діяльності приватних підприємств визначається цим Кодексом ( 436-15 ) та іншими законами.
Відповідно до статті 62 зазначеного Кодексу ( 436-15 ) підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту.
Спеціального закону, яким врегулюється діяльність приватних підприємств, немає. Тобто всі питання організації та діяльності приватних підприємств слід вирішувати, виходячи з загальних норм Цивільного кодексу України ( 435-15 ) та Господарського кодексу України ( 436-15 ).
Так, юридичні особи є суб'єктами права приватної власності (стаття 325 Цивільного кодексу України ( 435-15 ). Юридичні особи є власниками майна, переданого їм у власність засновниками і учасниками.
Тоді як корпоративні права, як встановлено статтею 167 Господарського кодексу України ( 436-15 ), - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Згідно зі статтями 317 та 319 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
При цьому майном, як визначено статтею 190 Цивільного кодексу України ( 435-15 ), вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Водночас, статтею 6 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) передбачено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.
Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.
Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).
Враховуючи наведене, власник корпоративних прав має право укласти будь-який договір, що не суперечить закону.
Заступник Міністра Л.В.Єфіменко