КОЛЕГІЯ СУДДІВ ПАЛАТИ З КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
УХВАЛА
24.06.2003
(Витяг)
Вироком Біляївського районного суду Одеської області від 20 грудня 2002 р. О. за сукупністю злочинів, відповідальність за які передбачено ч.1 ст. 185 та ст. 15, ч.2 ст. 185 КК ( 2341-14 ), із застосуванням ст. 70 цього Кодексу засуджено на два роки позбавлення волі. Із застосуванням статей 75, 104 КК її від відбування покарання звільнено з випробуванням з іспитовим строком один рік.
В апеляційному порядку справа не розглядалася.
О. визнано винною в тому, що вона 16 жовтня 2002 р. з 10-ї до 11-ї години в кабінеті завідуючої дитячим відділенням лікарні викрала із сумочки В. майно - 14 грн. і пластикову картку на ім'я останньої (на рахунку було 336 грн.). Того ж дня приблизно о 12-й годині О. в банку отримала 300 грн. за карткою потерпілої. Наступного дня о 10-й годині засуджена намагалась у тому ж відділенні банку за тією ж карткою отримати ще 36 грн., але свій злочинний намір не довела до кінця, оскільки була затримана працівниками банку.
У касаційному поданні прокурор порушує питання про зміну вироку щодо засудженої з виключенням з нього кваліфікації дій О. за ст. 15, ч.2 ст. 185 КК ( 2341-14 ), посилаючись на те, що дії засудженої, кваліфіковані за двома різними епізодами, були тотожними, охоплювались єдиним умислом, тому кваліфікація замаху на викрадення 36 грн. за ознакою повторності зайва, оскільки вчинений злочин є продовжуваним.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, міркування прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України подання задовольнила з таких підстав.
Як убачається з матеріалів справи, засуджена вчинила крадіжку чужого майна, а суд помилково розцінив її наступні дії, пов'язані із розпорядженням цим майном, як замах на повторне викрадення чужого майна і додатково кваліфікував її дії за ст. 15, ч.2 ст. 185 КК ( 2341-14 ).
З огляду на наведене колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України касаційне подання заступника прокурора Одеської області задовольнила, виключивши з вироку Біляївського районного суду Одеської області від 20 грудня 2002 р. щодо О. кваліфікацію дій засудженої за ст. 15, ч.2 ст. 185 КК ( 2341-14 ) і призначивши покарання за ч.1 ст. 185 цього Кодексу у виді одного року позбавлення волі, а із застосуванням статей 75, 104 КК О. звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік.