Кримінального кодексу України встановлює кримінальну відповідальність за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей або умисне неподання ним декларації. Отже, юридична конструкція цієї статті чітко вказує на те, що суб’єкт декларування нестиме відповідальність виключно за умови, якщо на момент подання декларації він знав про недостовірний характер внесених до неї відомостей.
За подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей встановлено як кримінальну, так і адміністративну відповідальність. Так, частиною третьою статті 366 - 1 Кримінального кодексу України встановлено межі настання кримінальної відповідальності за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації - якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. На підставі цього критерію відбувається розмежування між притягненням особи до кримінальної відповідальності на підставі статті 366 - 1 Кримінального кодексу України та до адміністративної - на підставі частини четвертої статті 172 - 6 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Тобто відповідальність за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей розмежовується залежно від суми, на яку відрізняється вартість недостовірно задекларованого майна, у порівнянні з його достовірною вартістю.
Отже, висновок Суду про неконституційність кримінальної відповідальності за декларування завідомо недостовірних відомостей вважаю юридично необґрунтованим.
Суддя
Сергій Головатий
28 жовтня 2020 року