Врегулювання спорів
1. Сторони врегульовують будь-які спори, що виникають між ними щодо тлумачення або застосування цієї Конвенції, шляхом переговорів або у будь-який інший мирний спосіб за власним вибором.
2. При ратифікації, прийнятті, схваленні цієї Конвенції чи приєднанні до неї або в будь-який час після цього Сторона, яка не є регіональною організацією економічної інтеграції, може подати депозитарію письмову заяву про те, що в будь-якому спорі щодо тлумачення або застосування Конвенції вона визнає обов'язковим один чи обидва з наведених нижче засобів врегулювання спору щодо будь-якої Сторони, що бере на себе таке ж зобов'язання:
(a) арбітражний розгляд, як тільки це буде практично можливо, відповідно до процедур, які будуть прийняті Конференцією Сторін у додатку; та
(b) передача спору до Міжнародного суду.
3. Сторона, яка є регіональною організацією економічної інтеграції, може зробити заяву аналогічного характеру щодо арбітражного розгляду відповідно до процедури, згаданої в пункті 2 (a).
4. Заява, зроблена відповідно до пункту 2, є чинною до закінчення терміну її дії згідно з умовами цієї заяви або до закінчення трьох місяців після того, як письмове повідомлення про її відкликання було здано на зберігання депозитарію.
5. Закінчення терміну дії заяви, повідомлення про відкликання чи така нова заява жодним чином не зачіпають справ, які знаходяться на розгляді арбітражного суду або Міжнародного суду, якщо сторони в спорі не домовляться про інше.
6. Якщо сторони в спорі, згідно з пунктом 2 не прийняли ту ж або будь-яку процедуру та якщо через 12 місяців після повідомлення однією стороною іншої сторони про те, що між ними виник спір, Сторони не змогли врегулювати свій спір, цей спір на прохання будь-якої сторони в спорі передається до комісії з примирення. Комісія з примирення подає доповідь з рекомендаціями. Додаткові процедури, що стосуються комісії з примирення, вносяться до додатка, який буде прийнятий Конференцією Сторін не пізніше ніж на другій нараді Конференції.