1. У строк до 30 червня 2020 року держави-члени повинні дозволити використання смуги радіочастот 694-790 МГц (далі - 700 МГц) для наземних систем, здатних забезпечувати надання безпроводових широкосмугових електронних комунікаційних послуг, виключно згідно з гармонізованими технічними умовами, встановленими Комісією відповідно до статті 4 Рішення № 676/2002/ЄС.
Однак держави-члени можуть відстрочити надання дозволу на використання смуги радіочастот 700 МГц на строк до двох років за наявності однієї або кількох належним чином обґрунтованих підстав, визначених у додатку до цього Рішення. У разі такого відстрочення відповідні держави-члени повинні повідомити про це інших держав-членів і Комісію та вказати такі належним чином обґрунтовані підстави в національній дорожній карті, ухваленій відповідно до статті 5 цього Рішення. За необхідності, держави-члени повинні здійснити процес авторизації або внести зміни до відповідних наявних прав на користування радіочастотним спектром відповідно до Директиви 2002/20/ЄС, щоб дозволити таке використання.
Держава-член, що відстрочує надання дозволу на використання смуги радіочастот 700 МГц відповідно до другого підпараграфа, і держави-члени, на яких впливає таке відстрочення, повинні співпрацювати з метою координації процесу вивільнення смуги радіочастот 700 МГц для безпроводових широкосмугових електронних комунікаційних послуг і повинні вказати інформацію про таку координацію в національних дорожніх картах, ухвалених відповідно до статті 5.
2. Щоб дозволити використання смуги радіочастот 700 МГц відповідно до параграфа 1, держави-члени повинні, у строк до 31 грудня 2017 року, укласти всі необхідні угоди про транскордонну координацію радіочастот на території Союзу.
3. Держави-члени не зв’язані обов’язками, встановленими у параграфах 1 і 2, у географічних районах, у яких питання координації радіочастот із третіми країнами залишаються невирішеним, за умови, що держави-члени докладають усіх можливих зусиль, щоб мінімізувати тривалість і географічний масштаб таких невирішених питань координації, і щорічно звітують про результати перед Комісією до вирішення неврегульованих питань координації.
Перший підпараграф застосовується до проблем координації радіочастотного спектра в Республіці Кіпр, які виникають через те, що уряд Кіпру не має можливості здійснювати дієвий контроль над частиною своєї території.
4. Це Рішення не обмежує право держав-членів на організацію та використання свого радіочастотного спектра для цілей забезпечення громадського порядку, громадської безпеки та оборони.