Ad hoc моніторинг
1. Після отримання оповіщення про загрозу здоров'ю відповідно до статті 9, як вказано в пункті (ііі) пункту (а) статті 2(1) та в пунктах (b), (c) або (d) статті 2(1), держави-члени у співпраці з Комісією та на основі доступної інформації від власних систем моніторингу за допомогою СРПР та, якщо це зумовлено нагальним характером ситуації, в рамках Комітету з охорони здоров'я інформують одна одну про розвиток подій щодо відповідної загрози на державному рівні.
2. Інформація, передана відповідно до параграфа 1, повинна охоплювати, зокрема, повідомлення про будь-які зміни у географічному розподілі, ступені поширення та серйозності відповідної загрози, а також про засоби виявлення, якщо вони доступні.
3. Комісія за допомогою імплементаційних актів ухвалює, якщо необхідно, визначення випадків захворювання, які необхідно використовувати для ad hoc моніторингу, з метою забезпечення порівнянності та сумісності зібраних даних на рівні Союзу.
Такі імплементаційні акти ухвалюють згідно з експертною процедурою, вказаною у статті 18(2).
У належним чином обґрунтованих випадках, пов'язаних із небезпекою серйозної транскордонної загрози здоров'ю або зі швидкістю її розповсюдження між державами-членами, та за невідкладної необхідності, Комісія може ухвалювати або оновлювати визначення випадків захворювання, вказані в першому підпараграфі, шляхом негайного ухвалення застосовних імплементаційних актів згідно з процедурою, вказаною в статті 18(3).