У скарзі заявників йдеться лише про те, що у в'язниці вони не мали свободи листуватися зі своїми сім'ями та Судом, а також стикалися з проблемами при вирішенні питання побачень зі своїми сім'ями. Щодо скарги, в якій стверджується про неможливість звернутися до Суду із в'язниці, Суд вважав за доречніше розглянути її у світлі статті 34, яку слід розглядати в окремому порядку. З іншого боку, вже врахувавши ці скарги в контексті статті 3, Суд вирішив, що немає необхідності розглядати їх окремо за статтею 8.