1. Сума компенсації
Суд відзначив, що остаточну суму компенсації було визначено лише на 1621 драхму менше від запропонованої Асоціацією присяжних оцінювачів. Беручи до уваги, що національні органи влади не дозволяють собі широкого трактування статті 1 Протоколу N 1 ( 994_535 ), Суд вирішив, що сума, виплачена заявникам, розумно співвідноситься з вартістю відчуженої землі. Отже, порушення статті 1 Протоколу N 1 щодо визначеної суми компенсаційних виплат за квадратний метр не було.
2. Застосування неспростовної презумпції, передбаченої Законом N 653/1977
Суд зауважив, що застосована у даному випадку система права була занадто сувора і не враховувала різноманітності обставин, які раніше розглядалися Судом до порушень статті 1 Протоколу N 1 ( 994_535 ) у двох схожих справах ("Катікарідіс та інші проти Греції" і "Цомцос та інші проти Греції", обидві від 15 листопада 1996 року).
Суд не бачить причини відступити від прецедентів, оскільки заявникам перешкоджали доводити у внутрішньодержавних судах своє право на повну компенсацію за втрату власності - їм було призначено компенсацію лише за 6962 кв. м, а не за 8402 кв. м, що їх було відчужено. Таким чином, вони мусили зазнати особистих надмірних втрат, які могли б бути законно відшкодовані, якби тільки вони мали можливість довести наявність завданих їм збитків і, відповідно, одержати належну компенсацію. Суд вважав, що на цьому етапі не було необхідності визначати, чи справді мали місце втрати, спричинені несправедливим рішенням суду; у цій правовій ситуації необхідна рівновага і не могла бути знайдена.
Отже, наслідком застосування презумпції, передбаченої в частині 1 (3) Закону N 653/1977, було порушення статті 1 Протоколу N 1 ( 994_535 ).