Суд встановив, що негуманне поводження, якого зазнав Ахмет Чакічі під час ув'язнення (див. вище), свідчить про катування, що є порушенням цього положення. Однак матеріали справи не дають підстав для встановлення факту, начебто заявник сам потерпав від нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження з боку органів влади.
Суд наголосив, що не існує положення про те, що родич жертви, яка зникла, також є жертвою нелюдського поводження, про яке йдеться у статті 3. Це могло б залежати від наявності специфічних факторів, які б надавали стражданню родича ознак та характеру, відмінних від страждання, яке було неминуче за викладених обставин. Особливо доречною є реакція та ставлення органів влади до ситуації, на яку звернула їхню увагу сім'я затриманого. Особливих ознак на підтвердження порушення статті 3 стосовно заявника у цій справі не встановлено.