СУДОВА КОЛЕГІЯ В ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УРСР
УХВАЛА
19.02.1969
(Витяг)
К., який працював у Волочиському районному шляховому відділі трактористом, загинув внаслідок нещасного випадку. Його дружина пред'явила позов до Волочиського районного шляхового відділу про відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника. У позові зазначалося, що вона та двоє малолітніх дітей перебували на його утриманні.
Рішенням Хмельницького обласного суду від 30 грудня 1968 р. позовні вимоги задоволені.
В касаційній скарзі відповідач, оспорюючи судове рішення, посилався на те, що нещасний випадок з потерпілим стався внаслідок його протиправних дій і грубої необережності. Крім того, відповідач зазначав, що позивачка не проживала разом з потерпілим, тому просив у позові відмовити.
Касаційна скарга підлягала задоволенню з таких підстав. Вважаючи, що Волочиський районний шляховий відділ зобов'язаний відшкодовувати шкоду позивачці у зв'язку з втратою годувальника, обласний суд послався на ст. 450 Цивільного кодексу ( 1540-06 ), яка передбачає відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки. Проте з наведеним погодитись не можна. Потерпілий перебував з відповідачем у трудових відносинах, тому суд при вирішенні спору мав керуватися ст. 456 Цивільного кодексу, на підставі якої організація зобов'язана відшкодувати шкоду потерпілому, якщо таку заподіяно при виконанні ним трудових обов'язків з вини цієї організації.
З приєднаного до справи акта про розслідування нещасного випадку вбачається, що 3 квітня 1968 р. К., будучи у нетверезому стані, взяв для особистих потреб закріплений за ним трактор і при переїзді дамби звалився у воду разом з трактором.
За таких обставин суду належало з'ясувати, в чому конкретно полягала вина відповідача у нещасному випадку. Однак суд не зробив цього та не зажадав відповідних доказів, тому не мав достатніх підстав для задоволення позову позивачки.
З урахуванням наведеного рішення обласного суду підлягало скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд. При новому розгляді справи суду слід з'ясувати, в чому конкретно полягала вина відповідача у нещасному випадку та залежно від встановленого і відповідно до вимог закону постановити рішення.
Тому судова колегія Верховного Суду УРСР касаційну скаргу Волочиського районного шляхового відділу задовольнила частково. Рішення обласного суду скасувала, а справу направила до того ж суду на новий розгляд.
"Бюлетень законодавства і юридичної практики України", N 3 (частина 2), 1995 р.