Будь-яка держава-член може запитати будь-яку іншу державу-члена, чи знає вона про операцію, яка до того ще не була предметом консультування, зокрема щодо умов кредиту, заявлених експортером або фінансовою установою. Якщо протягом семи календарних днів не надходить жодної детальної відповіді на ці запитання, держава-член, що зробила запит, має право вважати, що держава-член, яка одержує консультацію, знає в чому справа і, що заявлені умови надання кредиту вважаються встановленими.
Відповідно до порядку, затвердженого в Розділі I, держава-член, що робить запит, має право розпочати консультування, чітко визначаючи, що воно обгрунтовується ситуацією конкуренції, яку вважають такою, що є у наявності.
Якщо консультування була розпочате з ініціативи однієї держави-члена, а інша держава-член, яку закликали підтримати ту ж операцію, сумнівається в остаточній позиції першої держави-члена, не надання відповіді на ці запитання по завершенні п'яти робочих днів надає право державі-члену, що зробила запит, вважати, що країна-член, до якої звернулися з запитанням, підтримала умови, вказані під час консультування.