Офіси з повернення активів
1. Кожна держава-член утворює або призначає національний Офіс з повернення активів з метою полегшення розшуку та виявлення доходів, одержаних злочинним шляхом, та іншої власності, пов’язаної зі злочинною діяльністю, які можуть стати об’єктом наказу компетентного судового органу про заморожування, арешт або конфіскацію у ході кримінального розслідування або цивільного провадження, наскільки це можливо, згідно з національним правом відповідної держави-члена.
2. Без обмеження параграфа 1, відповідно до національного права держава-член може утворити або призначити два Офіси з повернення активів. Якщо держава-член має більше двох органів, відповідальних за розшук та виявлення доходів, одержаних злочинним шляхом, вона призначає не більше двох Офісів з повернення активів як контактні пункти.
3. Держави-члени визначають органи, які виконують повноваження національних Офісів з повернення активів у розумінні цієї статті. Вони надають таку інформацію, а також інформацію про будь-які подальші зміни Генеральному секретаріату Ради у письмовій формі. Таке повідомлення не повинно створювати перешкод іншим органам з розшуку та виявлення доходів, одержаних злочинним шляхом, в обміні інформацією відповідно до статей 3 і 4 з Офісом з повернення активів іншої держави-члена.