Статтею 40 Основного Закону України визначено вичерпний перелік ( numerus clausus ) суб’єктів, зобов’язаних розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк: органи державної влади, органи місцевого самоврядування та посадові й службові особи цих органів.
Натомість Законом України „Про звернення громадян“ визначено, що він „регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об’єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів“ (перше речення преамбули); „громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення“ (частина перша статті 1).
Тобто Закон України „Про звернення громадян“, порівняно зі статтею 40 Конституції України, розширив перелік адресатів звернення.