До принципів утворення та діяльності громадських об’єднань згідно зі статтею 3 Закону України „Про громадські об’єднання“ належать, зокрема, добровільність і самоврядність:
– „добровільність передбачає право особи на вільну участь або неучасть у громадському об’єднанні, у тому числі в його утворенні, вступі в таке об’єднання або припиненні членства (участі) в ньому“ (частина друга);
– „самоврядність передбачає право членів (учасників) громадського об’єднання самостійно здійснювати управління діяльністю громадського об’єднання відповідно до його мети (цілей), визначати напрями діяльності, а також невтручання органів державної влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в діяльність громадського об’єднання, крім випадків, визначених законом“ (частина третя).
Тобто одним із основних аспектів конституційного права на свободу об’єднання є те, що утворення об'єднань або вступ до них особи використовують для здійснення та захисту спільних інтересів, а також сприяння в реалізації індивідуальних потреб. Причому індивідуальні потреби людини за загальним правилом можуть бути задоволені громадським об’єднанням за їх взаємної добровільної згоди: як у спосіб вступу до громадського об’єднання, так і через реалізацію права на звернення до нього.