Суд знову нагадує, що коли особа дістала ушкодження за час перебування під вартою, під цілковитим контролем поліцейських, то Уряд повинен надати правдоподібні пояснення походження цих ушкоджень. Однак у цьому випадку пояснення Уряду не є правдоподібними.
Навіть якщо погодитися з твердженням, що заявник сам заподіяв собі ушкодження, цей випадок може пояснити лише виникнення травм, зафіксованих у першому медичному висновку. Однак через 15 годин після його написання судово-медичний експерт виявив інші ушкодження, про які нічого не було сказано під час першого огляду. Уряд не надав ніяких пояснень стосовно такої розбіжності в медичній картці, так само як і правдоподібних пояснень щодо походження останніх ушкоджень. Уряд тим більше не надав правдоподібних пояснень стосовно виникнення у заявника ушкодження язика, крім того що й слідчі органи не намагалися з'ясувати причину.
До того ж Суд вважає прикрим, що твердження про перебування заявника під дією алкоголю та наркотиків не було підтверджене доказами медичного характеру, хоча судово-медичний експерт розпорядився провести перевірку крові на вміст алкоголю.
За цих обставин Суд дійшов висновку, що Уряд не дослідив достатньою мірою того, що причиною ушкоджень п. Сунала було щось інше, ніж поводження з ним під час тримання під вартою. Враховуючи те, що ушкодження заявника свідчать про жорстоке поводження, яке визнається водночас нелюдським і таким, що принижує гідність, Суд одноголосно постановив, що було порушення статті 3 Конвенції ( 995_004 ).