Суд встановив, що домівки і деяке майно заявника та Орханів були умисне знищені службами безпеки і що селяни після збору врожаю мусили евакуюватися. Не було сумніву в тому, що ці дії становили особливо серйозне і невиправдане втручання в право заявника та Орханів на повагу до приватного і сімейного життя та житла. Такі дії також становили серйозне й невиправдане втручання у право заявника та його братів на мирне володіння власністю та майном. Стосовно власності чи майна Цезаїра Орхана в Девебою жодних доказів надано не було.
Суд визнав, що немає необхідності розглядати питання, чи була примусова евакуація села сама по собі достатньою підставою вважати, що порушено ці статті.
Отже, Суд визнав наявність порушення статті 8 та статті 1 Протоколу N 1 стосовно заявника, йдш братів, а також порушення статті 8 стосовно сина заявника.