Щодо тримання під поліційною вартою Хусейна, Макбуле, Нефісе та еаріпшаха Ікінджісой
Оскільки заявники не були потерпілими у значенні статті 34 Конвенції ( 995_004 ), вони не можуть порушувати такої скарги.
Пункт 1 (с) статті 5: скарга на свавільний і незаконний арешт
Заявників було заарештовано за підозрою в пособництві та сприянні РПК, а також у причетності до подій, внаслідок яких загинув працівник поліції і ще один працівник був поранений. Суд визнав переконливою наявність розумних і достатніх підстав вважати заявників причетними до правопорушення, яке стало підставою для їхнього арешту. Отже, Суд постановив, що порушення пункту 1 (с) статті 5 допущено не було.
Пункт 3 статті 5: скарга заявників на незабезпечення їхнього негайного припровадження до судді
Абдулреззак Ікінджісой перебував під поліційною вартою менше трьох днів. Зважаючи на оперативність, з якою його було звільнено з-під варти, Суд постановив, що стосовно нього порушення пункту 3 статті 5 допущено не було.
Халіля Ікінджісоя тримали під вартою 11 днів. Навіть припускаючи, що існував зв'язок між його діяльністю і терористичною загрозою, Суд не зміг погодитися з тим, що була необхідність тримання його під вартою протягом 11 днів без відповідного втручання суду. Тому Суд постановив, що стосовно нього мало місце порушення пункту 3 статті 5.
Пункт 4 статті 5: відсутність можливості домогтися невідкладного встановлення судом законності затримання
Враховуючи висновок, зроблений стосовно Абдулреззака Ікінджісоя при розгляді скарги, поданої з посиланням на пункт 3 статті 5, Суд дійшов висновку, що порушення пункту 4 статті 5 допущено не було. Що стосується Халіля Ікінджісоя, втручання судді відбулося лише через 11 днів після його арешту. Суд визнав, що такий тривалий період не відповідає поняттю "без зволікання", а отже, дійшов висновку про наявність у зв'язку з цим порушення пункту 4 статті 5.
Пункт 5 статті 5: відсутність можливості домогтися компенсації за порушення статті 5
З огляду на висновок про відсутність порушення статті 5 стосовно Абдулреззака Ікінджісоя, Суд дійшов висновку, що порушення пункту 5 статті 5 допущено не було.
У час, про який йдеться у справі, законодавство Туреччини дозволяло тримати особу під поліційною вартою не довше 15 днів. Тому вимога компенсації за тримання під поліційною вартою протягом 11 днів не могла бути задоволена національними судами. Відповідно, Суд дійшов висновку, що також було допущено порушення пункту 5 статті 5 Конвенції ( 995_004 ) стосовно Халіля Ікінджісоя.