Стверджувані недоліки розслідування
Суд взяв до уваги, що двоє з обвинувачуваних працівників поліції, зокрема Мустафа Сара, на засідання суду присяжних не з'явилися. Було незрозумілим, чому Мустафу Сара було визнано невинуватим у катуванні Зульджихан Шахін, Севґі Каї, Окана Каблана, Арзу Кеманоглу, Муштака Ерхана Іля, Улаша Бати, Іззета Токура, Алі Килича та Сінана Каї на тій підставі, що його не впізнали, тоді як упродовж судового провадження заявникам не надали жодної змоги бачити його.
Суд також висловив жаль з приводу того, що, незважаючи на призначене додаткове медичне обстеження п. еедика, п. Ерхана Іля та пані Кеманоглу для встановлення причини виявлених у них тілесних ушкоджень, ці обстеження проведено не було і що під час судового провадження цей недолік так і не було виправлено. Внаслідок цього цих заявників було позбавлено основних гарантій, які поширюються на осіб під вартою; це не лише говорило про недолік у розслідуванні, але, за певних обставин, могло також становити "нелюдське і таке, що принижує гідність, поводження".
Отже, обидва ці недоліки позбавляють підстав стверджувати про ефективність проведеного розслідування.
Стверджуване недотримання вимоги розумної негайності й ретельності та непокарання обвинуваченого
Суд зазначив, найперше, про надто велику загальну тривалість розслідування; судові провадження й досі тривають у Касаційному суді, хоча після подій минуло вісім років. Суд присяжних припинив провадження проти чотирьох обвинувачених з огляду на сплив строку позовної давності та проти п'ятого обвинуваченого у зв'язку з його смертю. Крім того, існує вірогідність того, що й ту єдину особу, яку було визнано винуватою у справі, не буде покарано з огляду на строк позовної давності, оскільки протягом п'яти років після початку судового процесу її так і не було засуджено вироком, що набув статусу остаточного.
На думку Суду, немає підстав стверджувати, що органи влади Туреччини діяли з достатньою негайністю та розумною ретельністю; це, незважаючи на неспростовні докази проти головних виконавців зазначених насильницьких дій, по суті, забезпечило їхню безкарність.
Отже, через недоліки в розслідуванні та непроведення його з належною негайністю та ретельністю, що фактично призвело до безкарності гаданих виконавців насильницьких дій, застосований кримінально-правовий засіб судового захисту виявився неефективним. Через це так само неефективними виявилися і цивільно-правові засоби судового захисту, до яких заявники вдалися, щоб домогтися сатисфакції у зв'язку зі стверджуваними порушеннями.
Пункт 3 статті 5
Тривалість часу, проведеного під поліційною вартою
Заявники провели під поліційною вартою від 11 до 13 днів. Навіть припускаючи наявність зв'язку між діяльністю, в якій їх підозрювали, і терористичною загрозою, Суд не міг погодитися, що існувала необхідність тримати їх під вартою протягом такого тривалого часу без втручання суду. Отже, Суд визнав, що було допущено порушення пункту 3 статті 5 стосовно кожного із заявників, за винятком п. Каблана, який не подавав такої скарги.
Тривалість досудового ув'язнення
Суд зазначив, що п. Каблан перебував у досудовому ув'язненні протягом одного року, восьми місяців і 15 днів, пані Октем - два роки, п'ять місяців і десять днів, п. Ерхан Іль - три роки, два місяці і два дні та п. Октем - чотири роки і 17 днів. Розпорядження про продовження тримання заявників під вартою, які видавав суд державної безпеки, містили шаблонні фрази, і принаймні у двох випадках цей суд не надав ніяких відповідних підстав. При цьому в мотивувальній частині розпоряджень не називалися жодні фактори, які могли б свідчити про фактичне існування небезпеки, на яку посилався суд, а також встановлених доказів того, що заявники являли собою таку загрозу. Жодним чином не враховувався той факт, що обвинувачення проти заявників ґрунтувалися на доказах, які з часом не посилювалися, а слабшали.
З огляду на обставини цієї справи, заявники були надзвичайно зацікавлені в тому, щоб домогтися негайного звільнення з-під варти до початку судового процесу. Зважаючи на відсутність неспростовних підстав для позбавлення свободи протягом згаданих вище строків, Суд постановив, що було допущено порушення пункту 3 статті 5 стосовно п. Октема, пані Октем, п. Каблана та п. Ерхана Іля.