Суд зазначив, що заявник не звернувся до цивільного суду. Отже, було неможливо визначити, чи змогли б національні суди прийняти рішення стосовно позовних вимог заявника, якби він порушив провадження в суді. Однак, на думку Суду, скарги заявника в основному стосувалися відсутності ефективного розслідування умисного зруйнування будинку його сім'ї та знищення майна силами безпеки. Тому Суд вирішив розглянути скаргу з точки зору статті 13, якою на держави покладається більш загальний обов'язок забезпечення ефективного засобу правового захисту у випадках стверджуваних порушень Конвенції. Отже, Суд визнав, що немає потреби визначати, чи порушено пункт 1 статті 6.