Ст. 6

Чинна редакція від 05.06.1996

Критерії

1. Будь-який проект для енергомереж, що відповідає всім наступним критеріям, може вважатися проектом спільного інтересу:

- попадає в рамки положень статті 2,

- відповідає задачам і пріоритетам, викладеним у статті 3 та статті 4, відповідно,

- демонструє потенційну економічну життєздатність.

2. Індикативний перелік проектів спільного інтересу надається у Додатку.

3. По будь-якій модифікації, що змінює опис проекту, даний у Додатку, рішення повинне прийматися відповідно до процедури, встановленої статтею 189b Договору ( 994_017 ).

4. Специфікації проектів не повинні надаватися у Додатку. Вони повинні прийматися відповідно до процедури, встановленої статтею 9. Будь-яке звернення стосовно оновлення специфікацій проекту, від імені держави-члена або Комісії, повинне бути надано Комісією та рішення приймається відповідно до процедури, викладеної статтею 9.

5. Критерії, викладені в пункті 1, повинні застосовуватися, коли рішення прийняте по модифікаціях, специфікаціях або зверненню про оновлення. Проекти спільного інтересу, що відносяться до території держави-члена, вимагають згоди відповідної держави-члена.

6. Держави-члени повинні вживати будь-які заходи, які вони вважають необхідними для сприяння та прискорення здійснення проектів спільного інтересу, а також для скорочення до мінімуму затримок, пов'язаних із приведенням у відповідність до законодавства Співтовариства та міжнародних конвенцій щодо захисту навколишнього середовища. Зокрема, необхідні процедури легалізації повинні бути закінчені швидко.

7. Якщо проекти спільного інтересу частково розташовані на території третіх країн, Комісія, за згодою відповідних держав-членів, вносить пропозиції щодо сприяння їх здійсненню, якщо це входить в рамки регулювання угод між Співтовариством та цими третіми країнами, а також відповідає Договору з Енергетичної Хартії ( 995_056 ) стосовно третіх країн, що підписали цей Договір, за умови визнання відповідними третіми країнами того, що проекти становлять взаємний інтерес.

8. Оцінка економічної життєздатності, про яку згадується в третьому абзаці пункту 1, повинна грунтуватися на аналізі витрат та результатів, що повинні враховувати усі витрати й результати, включаючи середньо - та/або довгострокові плани, пов'язані з екологічними аспектами, надійністю постачань та внеском в економічні й соціальні аспекти.