Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) забороняє односторонню зміну умов будь-якого договору або його припинення. Тому статтею 30 Закону України "Про приватизацію державного майна" передбачено вирішення питання про розірвання (припинення) договору лише судом або арбітражним судом у встановленому порядку відповідно до їх компетенції. Неналежне виконання чи невиконання умов договору (одностороння відмова від виконання) тягне за собою застосування судом передбачених главами 16 і 18 Цивільного кодексу Української РСР цивільно-правових санкцій, що встановлюються законом або договором.
Щодо положень конституційного подання про те, що санкції за неповернення внесених частково інвестицій є фактично конфіскацією майна покупця, то статтею 55 Закону України "Про власність" ( 697-12 ) чітко визначено: конфіскація майна є безоплатне його вилучення на користь держави у власника за рішенням (вироком) суду як санкція за вчинене правопорушення, що не пов'язано із зобов'язальним правом.
Правопорушення, за які застосовується примусове безоплатне вилучення державою всього або частини майна у особи, визначені у кримінальному, адміністративному, цивільному законодавствах (наприклад, стаття 49 Цивільного кодексу Української РСР).
Отже, положення частини п'ятої статті 29 Закону України "Про приватизацію державного майна" щодо відповідальності покупців у разі розірвання договору купівлі-продажу внаслідок невиконання умов договору, зокрема з питань неповернення внесених частково інвестицій, що не є конфіскацією майна, є такими, які відповідають Конституції України.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 147, 150 і 152 Конституції України ( 254к/96-ВР ), статтями 51, 54, 61, 63, 65 Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ), Конституційний Суд України
ВИРІШИВ:
1. Визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення абзацу другого частини другої статті 7 Закону України "Про приватизацію державного майна" ( 2163-12 ) (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" від 19 лютого 1997 року ( 89/97-ВР ) про те, що Фонд державного майна України підпорядкований Верховній Раді України.
2. Положення абзацу другого частини другої статті 7 Закону України "Про приватизацію державного майна" (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" від 19 лютого 1997 року) щодо підпорядкування Фонду державного майна України Верховній Ради України втрачає чинність з дня ухвалення цього Рішення.
3. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим.
Рішення Конституційного Суду України підлягає опублікуванню у "Віснику Конституційного Суду України" та в інших офіційних виданнях України.
КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ