1. Субсидування, яке надається вугільній галузі, може вважатися сумісним з належним функціонуванням загального ринку за умови, що воно допомагає досягти принаймні одну з наступних цілей:
- досягти, в рамках міжнародних ринкових цін на вугілля, подальшого прогресу економічної життєздатності з метою досягнення зниження розмірів субсидування,
- вирішити соціальні і регіональні проблеми, які були викликані загальним або частковим спадом у діяльності виробничих одиниць,
- допомогти вугільній галузі привести у відповідність стандарти з захисту навколишнього середовища.
2. По закінченню перехідного періоду, що не перевищує трьох років, починаючи з дати вступу в силу цього Рішення, для підвищення рівня прозорості, субсидування дозволяється тільки у тому випадку, якщо воно включено до національного, регіонального чи місцевого бюджетів держав-членів або направляється через еквівалентні механізми.
3. По закінченню першого року охоплення вугільного виробництва даним Рішенням усі субсидії, отримані підприємствами, повинні бути показані разом із звітами про прибутки та збитки як окрема стаття доходу, відокремлено від обороту.
4. У контексті цього Рішення "витрати виробництва" означають ті витрати на тонну вугільного еквівалента, що пов'язані з поточним виробництвом.
5. Усі заходи, що включають видачу субсидій, як зазначено в Статтях 3 - 7, повинні також бути оцінені, без упередження до спеціальних умов, визначеним для них цими Статтями, для того, щоб оцінити їх сумісність з цілями, викладеними в пункті 1 цієї Статті.