Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається таке.
Стосовно Заявника поліцейський Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції України (далі – Управління) 27 березня 2025 року виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 122 Кодексу, про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Вважаючи притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення безпідставним, Заявник звернувся до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області з позовом до Управління про визнання дій протиправними та скасування винесеної щодо нього постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Южноукраїнський міський суд Миколаївської області ухвалою від 4 квітня 2025 року залишив цей позов без руху та визначив Заявникові десятиденний строк із дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зокрема вказав на потребу надати докази сплати судового збору. Заявник подав до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області заяву, у якій зазначив, що на підставі частини четвертої статті 288 Кодексу в разі оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення він не повинен сплачувати судовий збір, тому вимогу суду про сплату судового збору в розмірі 605,60 грн вважає безпідставною.
Южноукраїнський міський суд Миколаївської області ухвалою від 14 квітня 2025 року повернув Заявникові позовну заяву через несплату судового збору.
Зазначену ухвалу Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Заявник оскаржив до суду апеляційної інстанції.
П’ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12 травня 2025 року залишив апеляційну скаргу Заявника без руху, визначивши строк для усунення недоліків з підстави несплати судового збору, а ухвалою від 6 червня 2025 року повернув апеляційну скаргу через несплату судового збору в розмірі 3028 грн.
Не погодившись з ухвалами Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 14 квітня 2025 року та П’ятого апеляційного адміністративного суду від 6 червня 2025 року, Заявник оскаржив їх до суду касаційної інстанції.
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ухвалою від 3 липня 2025 року відмовила у відкритті касаційного провадження, зазначивши, що „ухвала Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 14 квітня 2025 року не переглядалася по суті в апеляційному порядку, оскільки судом апеляційної інстанції повернуто апеляційну скаргу“, тому немає підстав „для відкриття касаційного провадження в цій частині“.
Водночас Верховний Суд указав, що предметом спору у справі Заявника є визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, тому Заявник як особа, яка оскаржує постанову у справі про адміністративне правопорушення, не звільнений від сплати судового збору за подання апеляційної скарги в цій справі; висновки суду апеляційної інстанції про потребу сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги в цій справі, а також про наявність підстав для повернення апеляційної скарги у зв’язку з невиконанням вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху є обґрунтованими.