Ст. 31. Підтвердні документи, зберігання підтвердження про походження та відповідних документів

Рішення № 1/2023 Спільного комітету Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження від 7 грудня 2023 року щодо внесення змін до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження · порівняння редакції від 2023-12-07 з редакцією від 2024-12-17

Текст статті в цих двох редакціях однаковий. Дата з'явилася тому, що редакцію акта перевидали, а саму статтю не змінювали.

Підтвердні документи, зберігання підтвердження про походження та відповідних документів

1. Експортер, який оформив декларацію про походження або подав заяву на отримання сертифіката з перевезення товарів EUR.1, зберігає друковану або електрону версію підтвердження про походження та всі документи, що можуть підтвердити статус походження товару, щонайменше протягом трьох років з дати видачі або оформлення декларації про походження.

2. Постачальник, який оформляє декларацію постачальника, щонайменше три роки зберігає копії декларацій та усіх рахунків-фактур, накладних або інших комерційних документів, а також документів, зазначених у пункті 6 Статті 29.

Постачальник, який оформляє довгострокову декларацію постачальника, протягом щонайменше трьох років зберігає копії декларації та усіх рахунків-фактур, накладних або інших комерційних документів, які стосуються товарів у цій декларації, що надсилається відповідному клієнту, а також документів, зазначених у пункті 6 Статті 29. Цей строк починається з дати закінчення терміну дії довгострокової декларації постачальника.

3. Для цілей пункту 1 документи, що підтверджують походження, включають, зокрема , таке:

(a) прямі докази операцій, здійснених експортером або постачальником для отримання товару, що містяться, наприклад, у його рахунках або внутрішній бухгалтерії;

(b) документи, що підтверджують статус походження використаних матеріалів, видані або складені у відповідній Договірній Стороні відповідно до її національного законодавства;

(c) документи, що підтверджують обробку або переробку матеріалів у відповідній Договірній Стороні, оформлені або видані в цій Договірній Стороні відповідно до її національного законодавства;

(d) декларації про походження або сертифікати з перевезення товарів EUR.1, що підтверджують статус походження використаних матеріалів, оформлені або видані Договірними Сторонами відповідно до цієї Конвенції;

(e) відповідні докази, що стосуються обробки або переробки, що були отримані за межами Договірних Сторін відповідно до статей 13 і 14, що підтверджують виконання вимог цих статей.

4. Митні органи Договірної Сторони-експортера, які видають сертифікати з перевезення товарів EUR.1, повинні зберігати бланк заяви, зазначений в пункті 2 Статті 20, протягом щонайменше трьох років.

5. Митні органи Договірної Сторони-імпортера повинні зберігати подані їм декларації про походження та сертифікати з перевезення товарів EUR.1 протягом щонайменше трьох років.

6. Декларації постачальника, оформлені в Договірній Стороні, що підтверджують обробку або переробку в цій Договірній Стороні використаних матеріалів, розглядаються як документ, зазначений у пункті 3 Статті 18, пункті 3 Статті 20 та пункті 6 Статті 29, який використовується для підтвердження того, що товари, на які поширюється сертифікат з перевезення товарів EUR.1 або декларація про походження, можуть вважатися такими, що походять з цієї Договірної Сторони, та відповідають іншим вимогам цього Доповнення.

Закреслене — текст редакції від 2023-12-07, підкреслене — текст редакції від 2024-12-17. Порівняння побудовано автоматично й показує різницю, а не норму: для цитування бери суцільний текст потрібної редакції — 2023-12-07 або 2024-12-17.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.