Повернення мита або звільнення від сплати мита
1. Матеріали іншого походження, використані у виробництві товарів, віднесених до глав 50-63 Гармонізованої системи, що походять з Договірної Сторони, для якої видається або складається підтвердження походження згідно з положеннями Розділу V цього Доповнення, не можуть бути предметом повернення мита або звільнення від сплати мита будь-якого типу в Договірній Стороні-експортері.
2. Заборона, що міститься в пункті 1, стосується будь-якої домовленості про повне чи часткове відшкодування, звільнення від сплати чи несплату мита й митних зборів, які мають еквівалентну дію, що застосовується в Договірній Стороні-експортері до матеріалів, які використовуються у виробництві, якщо таке відшкодування, звільнення від сплати чи несплата застосовується формально чи фактично, коли товари, вироблені з цих матеріалів, експортуються, а не залишаються для використання в цій країні.
3. Експортер товарів, щодо яких вимагається підтвердження походження, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів надати всі належні документи на підтвердження того, що мито, сплачене за матеріали іншого походження, використані у виробництві цих товарів, не було повернуто, і що всі митні платежі та збори, що мають еквівалентний ефект, які мають бути сплачені за такі матеріали, дійсно сплачено.
4. Заборона, що міститься в пункті 1 цієї Статті, не повинна застосовуватись у торгівлі між Договірними Сторонами товарами, які отримали статус походження шляхом застосування кумуляції походження, передбаченої пунктами 4 або 5 Статті 7.
5. Заборона, що міститься в пункті 1 цієї Статті, не повинна застосовуватись у двосторонній торгівлі між Швейцарією (включаючи Ліхтенштейн), Ісландією, Норвегією, Туреччиною або Європейським Союзом, з однієї сторони, та будь-яким учасником Барселонського процесу, крім Туреччини та Ізраїлю, з іншої сторони, якщо товари вважаються такими, що походять з Договірної Сторони-експортера чи імпортера без застосування кумуляції з матеріалами, які походять з будь-якої іншої Договірної Сторони.
6. Заборона, що міститься в пункті 1 цієї Статті, не повинна застосовуватись у двосторонній торгівлі між Договірними Сторонами, що є країнами-членами Угоди про створення зони вільної торгівлі між арабськими країнами Середземномор'я (Агадірська угода), якщо товари вважаються такими, що походять з однієї з цих країн без застосування кумуляції з матеріалами, що походять з будь-якої іншої Договірної Сторони.