Принцип територіальності
1. Умови, викладені у Розділі II, мають бути виконані без перешкод у відповідній Договірній Стороні.
2. У разі повернення товарів, що мають походження, які були експортовані з однієї Договірної Сторони до іншої країни, такі товари вважаються такими, що не мають походження, якщо тільки митним органам не буде надано достатніх доказів того, що:
(a) товари, які повертаються, є тими самими, що були вивезені у режимі експорту, та
(b) товари не було піддано жодній операції, окрім необхідних для зберігання продукції в належному стані під час находження в такій іншій країні або під час експорту.
3. На визначення походження, відповідно до положень наведених у Розділі II, не впливає здійснення за межами Договірної Сторони-експортера обробки або переробки матеріалів, які були вивезені з Договірної Сторони-експортера у режимі експорту та потім реімпортовані, якщо:
(a) зазначені матеріали є цілком виробленими в Договірній Стороні-експортері або до їх експорту підлягали обробці чи переробці, яка виходить за межі операцій, зазначених у Статті 6, а також
(b) митним органам надано достатні докази того, що:
(i) ре імпортовані товари отримано шляхом обробки або переробки експортованих матеріалів, які були вивезені у режимі експорту, та
(ii) сукупна додана вартість, що утворилася за межами Договірної Сторони-експортера відповідно до положень цієї Статті, не перевищує 10 % ціни на умовах франко-завод кінцевого товару, для якого визначається походження.
4. Для цілей пункту 3 цієї Статті умови визначення походження, наведені в Розділі II, не застосовуються до обробки або переробки, здійсненої за межами Договірної Сторони-експортера. Але у випадку застосування правила, передбаченого в переліку, наведеному в Додатку II, що встановлює максимальну вартість усіх матеріалів іншого походження у складі товару для визначення походження кінцевого товару, загальна вартість матеріалів іншого походження, включених до складу товару на території Договірної Сторони, з урахуванням сукупної доданої вартості, отриманої за межами цієї сторони шляхом застосування положень цієї Статті, не повинна перевищувати вказаних відсотків.
5. Для цілей застосування положень пунктів 3 і 4 цієї Статті під "сукупною доданою вартістю" розуміються всі витрати, що виникли за межами Договірної Сторони-експортера, включно з вартістю матеріалів, що увійшли до складу товару.
6. Положення пунктів 3 і 4 цієї Статті не застосовуються до товарів, які не відповідають вимогам, наведеним у переліку в Додатку II, або які можуть розглядатися як такі, що мають достатній рівень обробки або переробки лише за умови застосування дозволів, наведених у Статті 5.
7. Будь-яка обробка або переробка, що підпадає під дію положень цієї Статті, яка здійснюється за межами Договірної Сторони-експортера, має здійснюватися з поміщенням товару в митний режим переробки за межами митної території або в аналогічний режим.