1. Ніщо в цій Декларації не може бути витлумачене як таке, що припускає будь-яке право будь-якої держави, народу, групи осіб або окремої особи займатись будь-якою діяльністю або вчиняти будь-які дії з порушенням Статуту Організації Об’єднаних Націй або розглядатись як таке, що санкціонує чи заохочує до будь-якої дії, яка вела б до роз’єднання або до часткового чи повного порушення територіальної цілісності та політичної єдності суверенних та незалежних держав.
2. При здійсненні прав, проголошених у цій Декларації, поважаються права людини та основні свободи всіх. На здійснення прав, які викладені у цій Декларації, поширюються лише такі обмеження, які визначаються законом, і відповідно до міжнародних обов’язків у сфері прав людини. Будь-які такі обмеження є недискримінаційними і цілком необхідними виключно для забезпечення належного визнання та поваги прав і свобод інших та задоволення справедливих і найбільш нагальних вимог демократичного суспільства.
3. Положення, які викладені в цій Декларації, тлумачаться відповідно до принципів справедливості, демократії, поваги прав людини, рівності, недискримінації, ефективного управління та добросовісності.
__________
Примітки:
1. Див. Офіційний звіт Генеральної Асамблеї, шістдесят перша сесія, Доповнення № 53 (А/61/53), частина 1, глава II, розділ А.
2. Див. Резолюцію 2200 А (XXI), додаток.
3. А/КОНФ. 157/24 (Частина 1), глава III.
4. Резолюція 217 А (III).
Текст Декларації
кримськотатарською мовою