1. Якщо особа послідовно або по черзі підпадала під дію законодавства двох або більше договірних сторін, то установа кожної сторони відповідно до законодавства, яке застосовується, визначає, чи задовольняє така особа умови, що дають право на пенсію з урахуванням, у разі потреби, положень статті 5.
2. Якщо відповідна особа задовольняє ці умови, компетентна установа будь-якої договірної сторони, законодавство якої передбачає, що розмір пенсій або їх окремих елементів є пропорційним тривалості періодів, може прямо обчислити ці пенсії або їх елементи тільки з урахуванням періодів, накопичених відповідно до законодавства, яке застосовується цією установою, незалежно від положень наступних параграфів цієї статті.
3. Якщо відповідна особа задовольняє умови, зазначені у параграфі 1 цієї статті, компетентна установа будь-якої іншої договірної сторони обчислює гіпотетичний розмір пенсій, на які відповідна особа могла б претендувати, якби всі періоди, накопичені згідно з законодавством відповідних сторін і зараховані з метою надання права на пенсії з урахуванням положень статті 5, були накопичені виключно на підставі законодавства, яке застосовується цією установою.
4. Однак,
a) коли йдеться про пенсії, розмір яких не залежить від тривалості накопичених періодів, цей розмір відповідно до попереднього параграфа вважається гіпотетичним;
b) коли йдеться про не обумовлені сплатою внесків пенсії, розмір яких не залежить від тривалості накопичених періодів, гіпотетичний розмір, згаданий у попередньому параграфі, може обчислюватися, виходячи з розміру повної пенсії, але не перевищувати його: i) у випадку інвалідності або смерті, пропорційно відношенню загальної тривалості періодів, накопичених відповідною особою чи померлим до виникнення страхового випадку згідно з законодавством всіх відповідних договірних сторін, які враховуються на підставі положень статті 5 по відношенню до двох третин числа років, які минули від дня досягнення відповідною особою чи померлим 15-річного чи більш старшого віку, встановленого за взаємною згодою відповідних сторін, і датою отримання непрацездатності, за якою настала інвалідність або смерть, незалежно від кількості років, які минули після досягнення пенсійного віку; ii) у випадку старості, пропорційно загальній тривалості періодів, накопичених відповідною особою на основі законодавств усіх договірних сторін, які враховуються на основі положень статті 5 по відношенню до 30 років, незалежно від кількості років, які минули після досягнення пенсійного віку.
5. Установа, зазначена в параграфі 3 цієї статті, обчислює фактичний розмір пенсії, яку вона повинна виплатити відповідній особі, виходячи з гіпотетичного розміру, обчисленого відповідно до положень параграфів 3 або 4 цієї статті пропорційно відношенню тривалості періодів, накопичених до виникнення страхового випадку на основі законодавства, яке вона застосовує, до тривалості періодів, накопичених до виникнення страхового випадку і на основі законодавства всіх відповідних договірних сторін.
6. Якщо загальна тривалість періодів, накопичених на основі законодавства усіх договірних сторін до виникнення страхового випадку, перевищує максимальну тривалість, потрібну відповідно до законодавства однієї з договірних сторін для отримання повної пенсії, то установа договірної сторони застосовує положення параграфів 3 або 5 цієї статті та зараховує цю максимальну тривалість замість загальної тривалості накопичених періодів, однак без зобов'язання призначати пенсію, яка перевищує за розміром повну пенсію, що виплачується на підставі законодавства, яке вона застосовує.