1. Положення будь-якого акта, що має обов'язкову силу для двох або більше договірних сторін і стосується сумарного обчислення періодів страхування, роботи за наймом, професійної діяльності або проживання з метою набуття, збереження або поновлення прав на отримання допомоги, застосовуються до відповідних періодів, накопичених згідно з законодавством будь-якої іншої договірної сторони, пов'язаної з однією із зазначених сторін актом, який також містить положення стосовно сумарного обчислення таких періодів, за умови, що сумарно обчислені періоди не збігаються повністю або частково.
2. Якщо на підставі положень попереднього параграфа цієї статті установа однієї договірної сторони має застосувати положення двох або більше актів, які передбачають різні форми сумарного обчислення періодів, то ця установа застосовує виключно положення, які найбільше відповідають інтересам відповідної особи.
3. У разі виплати допомоги, яка згідно з усіма відповідними актами надається на основі чинного законодавства тільки однієї договірної сторони, передбачене в параграфі 1 цієї статті сумарне обчислення здійснюється лише тією мірою, наскільки це потрібно для набуття, збереження і поновлення права на передбачені цим законодавством виплати, котрі якомога більше відповідають інтересам одержувача.