1. Безробітні трудящі, котрі задовольняють умови надання права на допомогу, передбачені законодавством однієї договірної сторони стосовно накопичення періодів страхування, роботи з найму, професійної діяльності або проживання, з урахуванням, у разі потреби, положень статті 4, та котрі переселилися на територію іншої договірної сторони, розглядаються як такі, що задовольняють також умови надання права на допомогу, передбачені законодавством іншої договірної сторони, за умови їхньої реєстрації в службах працевлаштування на території цієї сторони та подання ними клопотання до установи за новим місцем проживання протягом 30-денного або довшого терміну від дня переселення, тривалість якого може встановлюватися за взаємним погодженням договірних сторін. Допомога виплачується установою за місцем проживання відповідно до положень законодавства, яке вона застосовує, за рахунок коштів компетентної установи першої сторони,
(Варіант I) у межах періоду, який може бути встановлений законодавством цієї сторони.
(Варіант II) у межах найменш тривалого з періодів, встановлених законодавством кожної з двох відповідних договірних сторін.
(Варіант III) у межах періоду, встановленого за взаємним погодженням договірних сторін.
2. Без шкоди для положень попереднього параграфа безробітна особа, яка під час своєї останньої роботи проживала на території договірної сторони, а не компетентної держави, отримує допомогу згідно з такими положеннями:
a) i) працівники прикордонних районів, які є частково або випадково безробітними на підприємстві, що найняло їх, отримують допомогу відповідно до положень законодавства компетентної держави так, якби вони проживали на території цієї держави, з урахуванням, у разі потреби, положень статті 4; ця допомога виплачується компетентною установою; ii) працівники прикордонних районів, які є повністю безробітними, отримують допомогу відповідно до положень законодавства тієї договірної сторони, на території якої вони проживають, так, якби під час своєї останньої роботи на них поширювалось це законодавство, з урахуванням, у разі потреби, положень статті 4; ця допомога виплачується установою країни проживання і за її рахунок;
b) i) працівники, за винятком працівників прикордонних районів, які набувають статусу частково, випадково або повністю безробітних і готові приступити до роботи за пропозицією свого роботодавця або служб працевлаштування на території компетентної держави, отримують допомогу відповідно до положень законодавства компетентної держави так, якби вони проживали на території цієї держави, з урахуванням, у разі потреби, положень статті 4; ця допомога виплачується компетентною установою; ii) працівники, за винятком працівників прикордонних районів, які набувають статусу повністю безробітних і готові приступити до роботи за пропозицією служб працевлаштування на території договірної сторони, де вони проживають, або ті, які повернулися на територію цієї сторони, отримують допомогу відповідно до положень законодавства цієї сторони так, якби в період своєї останньої роботи на них поширювалось це законодавство, з урахуванням, у разі потреби, положень статті 4; ця допомога виплачується установою країни проживання і за її рахунок; iii) однак, якщо працівники, зазначені в пункті b) ii) цього параграфа, набули права на одержання допомоги від компетентної установи тієї договірної сторони, законодавство якої на них поширювалося, вони отримують допомогу відповідно до положень попереднього параграфа так, якби вони переселилися на територію договірної сторони, зазначеної в пункті b) ii) цього параграфа, в межах періоду, встановленого у попередньому параграфі.
3. Доти, поки безробітний має право на допомогу на підставі пункту a) i) або пункту b) i) попереднього параграфа, йому не надається право на допомогу згідно з чинним законодавством договірної сторони, на території якої він проживає.
3. Сімейні виплати
Варіант I - сімейна допомога