(Варіант I)
1. Особи, які задовольняють умови для надання права на одержання допомоги згідно з чинним законодавством компетентної держави, з урахуванням, у разі потреби, положень статті 3, і
a) становите яких настійно потребує невідкладного забезпечення допомогою в період тимчасового перебування на території договірної сторони, а не компетентної держави; або
b) які після набуття права на допомогу, яка виплачується компетентною установою, отримали дозвіл цієї установи повернутися на територію договірної сторони, де вони проживають, а не на територію компетентної держави, або переселитися на територію договірної сторони, а не компетентної держави; або
c) які отримали дозвіл компетентної установи виїхати на територію договірної сторони, а не компетентної держави, для лікування, потрібного згідно з їхнім станом, отримують: i) допомогу натурою, що виплачуються за рахунок компетентної установи установою за місцем проживання або перебування відповідно до положень законодавства, яке застосовується останньою установою так, якби сфера компетенції цієї установи поширювалася на цих осіб, у межах періоду, який не перевищує період, встановлений законодавством компетентної держави; ii) грошову допомогу, що виплачується компетентною установою відповідно до положень законодавства, яке вона застосовує, так, якби ці особи перебували на території компетентної держави. Однак за угодою між компетентною установою та установою за місцем проживання або перебування грошова допомога може надаватися останньою установою за рахунок коштів компетентної установи.
2. a) У дозволі, зазначеному у пункті b) попереднього параграфа, може бути відмовлено лише в тому разі, якщо переселення може завдати шкоди здоров'ю або порушити курс медичного лікування відповідної особи.
b) У дозволі, зазначеному у пункті c) попереднього параграфа, не може бути відмовлено, якщо потрібне лікування неможливо провести на території тієї договірної сторони, де проживає відповідна особа.
3. Положення попередніх параграфів цієї статті застосовуються аналогічно до членів сім'ї стосовно допомоги на випадок хвороби і по материнству.
(Варіант II)
1. Особи, які задовольняють умови надання права на допомогу згідно з чинним законодавством компетентної держави, з урахуванням, у разі потреби, положень статті 3, та
a) становище яких настійно потребує невідкладного забезпечення допомогою в період тимчасового перебування на території договірної сторони, а не компетентної держави; або
b) які після набуття права на допомогу, яка виплачується компетентною установою, повертаються на територію договірної сторони, де вони проживають, а не на територію компетентної держави, або переселяються на територію договірної сторони, а не компетентної держави; або
c) які відправляються на територію договірної сторони, а не компетентної держави, для лікування, потрібного згідно зі станом їхнього здоров'я, отримують: i) допомогу натурою, що виплачується установою за місцем проживання або перебування відповідно до положень законодавства, яке застосовується цією установою, так, якби сфера компетенції цієї установи поширювалася на цих осіб; ii) грошову допомогу, що виплачується компетентною установою відповідно до положень законодавства, яке вона застосовує, так, якби ці особи перебували на території компетентної держави. Однак за угодою між компетентною установою та установою за місцем проживання або перебування грошова допомога може надаватися останньою установою за рахунок коштів компетентної установи.
2. Положення попереднього параграфа цієї статті застосовуються аналогічно до членів сім'ї стосовно допомоги на медичне обслуговування, у випадку хвороби і по материнству.
2. Допомога по безробіттю