1. Якщо розмір пенсій, на який відповідна особа могла б претендувати згідно з законодавством однієї договірної сторони, без врахування положень статей 5 та 8-10, перевищує загальний розмір пенсій, оплачуваних на підставі цих положень, то компетентна установа цієї сторони виплачує відповідній особі надбавку у розмірі різниці між цими двома сумами. Ця установа несе усі витрати з виплати цієї надбавки.
(Варіант A) 2. Якщо застосування положень попереднього параграфа призвело б до надання відповідній особі права на отримання надбавки від установ двох або більше договірних сторін, то цій особі виплачується лише найбільша за розміром надбавка. Витрати на її виплату розподіляються між компетентними установами відповідних договірних сторін пропорційно відношенню між розміром надбавки, яку кожна з них була б зобов'язана виплатити, якби мова йшла тільки про одну надбавку, та розміром сумарної надбавки, яку всі названі установи були б зобов'язані виплатити.
(Варіант B) 1. Якщо застосування положень попереднього параграфа призвело б до надання відповідній особі права на отримання надбавки від установ двох чи більше договірних сторін, то цій особі виплачуються ці надбавки тільки в межах найвищого гіпотетичного розміру, обчисленого цими установами на підставі положень параграфів 3 або 4 статті 8. Якщо загальна сума пенсії та надбавок перевищує найвищий гіпотетичний розмір, то кожна установа відповідних договірних сторін може зменшити розмір надбавки, яку вона повинна була б виплатити, на частину залишку, що визначається пропорційно відношенню між розміром останньої надбавки та розміром сумарної надбавки, яку всі зазначені установи були б зобов'язані виплатити.
3. Надбавки, згадані у попередніх параграфах цієї статті, розглядаються як складова частина пенсії, оплачуваної установою, яка має зобов'язання з виплати. Їх розмір встановлюється остаточно, за винятком випадків, коли застосовуються положення параграфа 2 чи параграфа 3 статті 10.
2. Спеціальні положення щодо пенсій по інвалідності та у разі втрати годувальника