Рекомендація щодо віку приймання дітей на непромислові роботи N 41
Генеральна конференція Міжнародної організації праці,
що скликана в Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро праці і зібралася 12 квітня 1932 року на свою 16-ту сесію,
постановивши ухвалити ряд пропозицій щодо віку приймання дітей на непромислові роботи, що є третім пунктом порядку денного сесії,
вирішивши надати цим пропозиціям форму рекомендації,
ухвалює цього тридцятого дня квітня місяця тисяча дев'ятсот тридцять другого року нижченаведену рекомендацію, яка називатиметься Рекомендацією 1932 року щодо мінімального віку на непромислових роботах і яка підлягає поданню членам Міжнародної організації праці для обговорення з метою втілення її в життя через законодавство кожної країни або іншим шляхом відповідно до положень Статуту Міжнародної організації праці ( 993_154 ):
Конференція,
ухваливши Конвенцію про вік приймання дітей на непромислові роботи з метою доповнення міжнародних правил, викладених у трьох конвенціях, ухвалених на попередніх сесіях, про вік приймання дітей на непромислові роботи, на роботу в морі і на роботу в сільському господарстві ( 993_142 ),
бажаючи забезпечити по можливості єдине застосування нової конвенції, згідно з якою деякі деталі застосування визначаються законодавством кожної країни,
вважаючи, що попри різноманітність робіт, охоплюваних цією Конвенцією, і необхідність дозволити ухвалення практичних методів застосування, які відрізняються залежно від клімату, звичаїв, національних традицій та інших умов, характерних для окремих країн, слід урахувати деякі методи, щодо яких встановлено, що вони дають задовільні результати, і які, таким чином, можуть бути посібником для членів Організацій.
Конференція тому рекомендує членам Організації враховувати такі правила і методи:
I. Легкі роботи
1) Для того, щоб діти могли повною мірою користуватися вигодами, отриманими від освіти, і щоб забезпечити їхній фізичний, розумовий і моральний розвиток, бажано, щоб протягом усього часу, доки від них вимагається відвідування школи, використання їх на роботі обмежувалось у якомога більшому ступені.
2) При визначенні категорій легких робіт, до яких діти можуть бути допущені у ненавчальний час, можуть братися до уваги такі роботи і заняття, як робота посильного, рознесення газет, допоміжна робота у зв'язку із заняттями спортом або з проведенням ігор і збирання та продаж квітів і фруктів.
3) Для приймання дітей на легку роботу компетентні органи влади повинні вимагати згоди батьків або опікунів, медичного посвідчення про фізичну придатність до передбачуваної роботи та у випадку необхідності попередньої консультації з шкільною адміністрацією.
4) При встановлені числа годин роботи на день для дітей, зайнятих на легкій роботі в ненавчальний час, слід виходити, з одного боку, із шкільного розкладу та, з іншого боку, з віку дитини. Якщо навчання проводиться як уранці, так і вдень, дитині повинен бути забезпечений достатній відпочинок до ранкових занять у школі, в перерві між ранковими та денними заняттями та відразу після денних занять.
II. Робота в публічних виставах
5) В принципі належить забороняти використання дітей молодших за дванадцять років для роботи в будь-яких публічних виставах або як акторів чи статистів під час кіноматографічних зйомок, а винятком з цього правила мають бути зведені до мінімуму й повинні допускатися лише остільки, оскільки цього можуть вимагати інтереси мистецтва, науки або освіти.
Дозволи компетентних органів влади в кожному окремому випадку повинні видаватися тільки за умови, що компетентні органи влади ознайомлені з характером та особливостями передбачуваної роботи, що отримана згода батьків або опікунів і що встановлена фізична придатність дитини для даної роботи. Під час кінематографічних зйомок слід вживати заходів для забезпечення того, щоб діти, які працюють на зйомках, знаходились під медичним наглядом очного лікаря. Дітям повинно також забезпечуватись добре ставлення і можливість продовжувати навчання.
В кожному дозволі має вказуватися число годин, протягом яких дитина може бути використана на роботі, причому особливу увагу потрібно приділяти нічній праці та праці у вихідні дні офіційних державних свят. Дозвіл повинен видаватися для певного виступу або на певний термін з можливістю поновлення.
III. Небезпечні роботи
6) Перш ніж визначати види робіт, які є небезпечними для життя, здоров'я або моральності зайнятих на них осіб, і перш ніж встановлювати мінімальний вік або віки, які повинні приписуватися для таких видів робіт законодавством кожної країни, компетентні органи влади повинні консультуватися з основними заінтересованими організаціями роботодавців і працівників.
До числа робіт зазначеного характеру могли б бути включені, наприклад, деякі види роботи в публічних виставках, як, наприклад, акробатичні вистави; в лікувальних закладах - така робота, яка спричиняє небезпеку шкідливого впливу на здоров'я або інфекції; а в закладах по продажу алкогольних напоїв - така робота, як обслуговування відвідувачів.
Для різних робіт повинен встановлюватись різний вік залежно від їхньої особливої небезпеки, і в деяких випадках вік, який вимагається для дівчат, може бути вищий, ніж для хлопців.
IV. Заборона використання праці дітей деякими особами
7) З метою захисту моральних інтересів дітей особам, які були засуджені за деякі серйозні правопорушення або які є явними п'ятницями, повинно заборонятися використовувати працю дітей, окрім своїх власних, навіть якщо ці діти проживають разом з такими особами.
V. Втілень в життя
8) З метою полегшення втілення в життя положень конвенції бажано створити державну систему реєстрації і трудових книжок або посвідчень особи для дітей, допущених до роботи.
В цих документах повинні, зокрема, зазначатись вік дитини, характер її роботи, дозволене число годин роботи і дати початку і закінчення роботи дитини.
При роботі дітей в торгівлі на вулицях має приписуватись носіння ними спеціальних значків.
При роботі дітей в публічних виставах контролюючі або інспектуючі посадові особи повинні мати право доступу до приміщень, в яких підготовляються або мають місце такі вистави.
"Міжнародне законодавство про охорону праці", Київ, 1997 р.