Рекомендація щодо репатріації моряків N 174
Генеральна конференція Міжнародної організації праці,
що скликана в Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро праці та зібралася 24 вересня 1987 року на свою сімдесят четверту сесію,
ухваливши прийняти ряд пропозицій щодо перегляду Конвенції 1926 року про репатріацію моряків (23) ( 993_144 ) і Рекомендації 1926 року щодо репатріації капітанів суден і учнів (27), що є п'ятим пунктом порядку денного сесії,
вирішивши надати цим пропозиціям форми міжнародної рекомендації, що доповнює Конвенцію 1987 року про репатріацію моряків (переглянуту) ( 993_300 ),
ухвалює цього дев'ятого дня жовтня місяця тисяча дев'ятсот вісімдесят сьомого року нижченаведену Рекомендацію, яка називатиметься Рекомендацією 1987 року щодо репатріації моряків.
Якщо моряк має право бути репатрійованим відповідно до положень Конвенції 1987 року про репатріацію моряків (переглянутої) ( 993_300 ), але і судновласник, і член Організації, на території якого зареєстроване судно, не в змозі виконати своїх зобов'язань згідно з положеннями Конвенції стосовно організації репатріації та оплати витрат у зв'язку з репатріацією, держава, звідки моряк повинен бути репатрійований, або держава, громадянином якої є моряк, повинні організувати його репатріацію та стягнути вартість витрат з держави, на території якої судно зареєстроване, відповідно до пункту a) статті 5 Конвенції.
Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці 1965-1999, Том II Міжнародне бюро праці, Женева