1. У країнах, де використовується система типових договорів, індивідуальні договори найму мігрантів базуються на типовому договорі, укладеному сторонами для використання в головних галузях економічної діяльності.
2. Індивідуальний договір найму формулює загальні умови особистого найму, передбачені у відповідному типовому договорі, та перекладається на мову, яку розуміє мігрант. Копія договору передається мігрантові перед його від'їздом з території еміграції або, якщо це погоджено між заінтересованими сторонами, у приймальному центрі після прибуття на територію імміграції. В останньому випадку перед від'їздом мігрантові повідомляється документом у письмовій формі, що стосується його особисто або групи мігрантів, членом якої він є, про професіональну групу, в якій він працюватиме, та про інші умови праці, зокрема, про гарантовану йому мінімальну заробітну плату.
3. Індивідуальний договір найму містить таку потрібну інформацію, як:
a) повне ім'я працівника, дата та місце народження, його сімейний стан, місце постійного проживання і місце вербування;
b) рід роботи та місце її виконання;
c) професійна група, до якої віднесено працівника;
d) винагорода за звичайний робочий час, за понаднормовий робочий час, за нічну роботу та за роботу у свята, а також засоби виплати зарплати;
e) допомога, премії та компенсації, якщо такі існують;
f) умови та міра, в якій роботодавець може мати право утримувати частину винагороди;
g) умови щодо харчування, якщо харчування має забезпечуватись роботодавцем;
h) термін дії договору, а також умови поновлення і розірвання договору;
i) умови, на яких дозволяються в'їзд і проживання на території імміграції;
j) методи відшкодування дорожніх витрат мігранта і "членів його сім'ї";
k) у разі тимчасової міграції спосіб відшкодування витрат на повернення до країни постійного проживання або території міграції;
l) підстави, на яких дію договору може бути передчасно припинено.