Рекомендація N 1 Всесвітньої конференції щодо політики у сфері культури
"Збереження культурної самобутності та сприяння її розвиткові"
Конференція,
вважаючи, що питання про повагу, збереження і сприяння розвиткові національної культурної самобутності є одним із питань першочергової ваги, оскільки воно відображає загальне прагнення країн, що розвиваються;
визнаючи, що культурна самобутність відображається не тільки у певних формах і стилях, характерних для національної культури й мистецтва, а також у національних духовних цінностях, етиці, звичаях і звичках народу в цілому;
керуючись ідеєю, проголошеною в Декларації принципів міжнародного культурного співробітництва ( 995_067 ), яку прийняла Генеральна конференція ЮНЕСКО на своїй чотирнадцятій сесії в листопаді 1966 року, про те, що "кожній культурі властиві достоїнства і цінності, які належить поважати і зберігати", а "розвиток власної культури є правом та обов'язком кожного народу",
рекомендує державам-членам:
a) поважати і зберігати культурну самобутність усіх країн, регіонів і народів і протистояти будь-якій дискримінації культурної самобутності інших країн, регіонів і народів;
b) сприяти розвиткові національної та культурної самобутності, використовуючи всі необхідні засоби;
c) охороняти національну культурну спадщину, яка характеризує національну й культурну самобутність, через застосування аналітичного підходу до культурної спадщини;
d) визнати, що культура створюється народом, що життя народу є джерелом будь-якої культурної творчості, що для постійного прогресу та оновлення прекрасних традицій національних культур на основі культурного багатства минулих століть культура має постійно збагачуватися яскравим і повним сенсу життям народу.
Межправительственная конференция по вопросам политики в области культуры. Рекомендации Мехико относительно политики в области культуры. - Мехико, 1982.
Україна в міжнародно-правових відносинах, книга 2, Правова охорона культурних цінностей, Київ, Юрінком Інтер, 1997