12. Пункт 1 цієї Статті визначає сферу застосування цієї Рекомендації у відношенні категорій осіб. Рекомендацією охоплено фізичні особи, які є резидентами однієї держави-члена та є платниками прибуткового податку у державі-члені, іншій, ніж та, резидентами якої вони є. Пункт 1 також визначає категорії прибутку, охоплені сферою застосування цієї Рекомендації. Перші дві категорії (дохід від залежних особистих послуг та пенсії) було включено ще до проекту Директиви 1979 року. Дохід від професійної діяльності або іншої діяльності підприємців, від сільськогосподарської та лісницької діяльності, а також від промислової та комерційної діяльності, було додано для забезпечення того, що до осіб, зайнятих такою діяльністю, застосовується такий же податковий режим, що й до найманих працівників чи тих, хто отримує пенсію.
Визначення, використані для таких категорій доходів, основані здебільшого на використовуваних у Модельній Конвенції Організації Економічної Співпраці та Розвитку.
13. У пункті 2 наведено критерії визначення статусу особи стосовно визначення його/її країни постійного проживання. Для цього необхідно брати до уваги, по-перше, відповідні положення угод про подвійне оподаткування, укладених між державами-членами, оскільки ці положення чітко визначають місце постійного проживання особи, яка має податковий зв'язок з двома державами-членами.
На погляд Комісії, звернення до національного законодавства для визначення місця постійного проживання для цілей оподаткування може викликати більше проблем, оскільки таке законодавство може різнитись від однієї держави-члена до іншої. Таке законодавство має використовуватися лише у випадку відсутності жодних угод між відповідними двома державами-членами(2).
----------------
(2) Наступні комбінації держав-членів не охоплено двосторонніми угодами (станом на 1 січня 1993 року): Греція-Португалія, Греція-Іспанія, Греція-Ірландія, Греція-Люксембург, Португалія-Ірландія, Іспанія-Ірландія, Португалія-Люксембург, Португалія-Нідерланди.