1. Держави-члени забезпечують, щоб не було правових перешкод, які б заважали будь-якій кредитній або фінансовій установі надавати кредитній установі, яка має участь в ній, інформацію, необхідну для здійснення моніторингу та контролю за великими ризиками відповідно до цієї Рекомендації.
2. Держави-члени дозволяють своїм компетентним органам здійснювати обмін інформацією, необхідною для забезпечення відповідно до цієї Рекомендації моніторингу та контролю за великими ризиками; зрозуміло, що у випадку з фінансовими установами, збір інформації або володіння інформацією не може ні в якому разі сприйматись як факт здійснення нагляду за такими фінансовими установами компетентними органами.
3. Будь-який обмін інформацією між компетентними органами, передбачений цією Рекомендацією, належить до професійної таємниці, як це передбачено статтею 12 Директиви 77/780/ЄЕС ( 994_297 ); будь-яка така інформація використовується виключно з метою здійснення моніторингу та контролю за платоспроможністю відповідної кредитної установи.
4. Якщо, при застосуванні цієї Рекомендації щодо кредитної установи, компетентний орган однієї держави-члена бажає у конкретних випадках перевірити інформацію стосовно кредитної або фінансової установи, що знаходиться в іншій державі-члені, він повинен зробити запит до компетентного органу тієї держави-члена про здійснення такої перевірки. Орган, який отримав такий запит, повинен в межах своєї компетенції або здійснити перевірку інформації самостійно, або дозволити органу, що зробив запит, здійснити таку перевірку, або дозволити це аудитору чи експерту.