1. Компетентні органи можуть вимагати від структурного підрозділу, головний офіс якого знаходиться в третій країні, доповідати їм про великі ризики структурного підрозділу з метою здійснення моніторингу та контролю. Питання застосування цього пункту може залежати від двосторонньої угоди між відповідними компетентними органами з метою забезпечення принципу "внутрішнього контролю в межах країни".
2. Держави-члени не повинні застосовувати щодо структурного підрозділу кредитної установи, головний офіс якого знаходиться в третій країні, положення, що створили б для нього більш сприятливі умови, ніж для структурного підрозділу кредитної установи, головний офіс якого знаходиться в Співтоваристві.
3. Застосування цієї Рекомендації щодо кредитних установ, головні офіси материнських компаній яких заходяться в третіх країнах, а також щодо кредитних установ, розташованих в третіх країнах, головні офіси материнських компаній яких знаходяться в Співтоваристві, може залежати від двосторонньої угоди, укладеної на основі принципу взаємності, між компетентними органами держав-членів та відповідних третіх країн. Метою таких угод є надання можливості для компетентних органів держав-членів отримувати необхідну інформацію для забезпечення моніторингу та контролю за великими ризиками кредитних установ в межах Співтовариства, які мають участь за межами Співтовариства, і щоб компетентні органи в третій країні могли отримувати необхідну інформацію для здійснення нагляду за материнськими компаніями, головні офіси яких знаходяться на їх території, які мають участь в кредитних установах, розташованих в одній або більше державах-членах.
4. До початку переговорів щодо угод з третіми країнами держави-члени інформують про це Комісію та Консультативний комітет, створений згідно зі статтею 11 Директиви 77/780/ЄЕС ( 994_297 ). Комісія повинна забезпечити координацію цілей, що переслідуються цими переговорами, для чого вона може звернутись за допомогою до Консультативного комітету.