Рекомендація Комісії 87/598/ЄЕС про Європейський Кодекс поведінки при здійсненні електронних платежів (відносини між фінансовими установами, торговцями, установами з надання послуг та клієнтами)
8 грудня 1987 року
КОМІСІЯ ЄВРОПЕЙСЬКИХ СПІВТОВАРИСТВ,
відповідно до Договору про створення Європейського Економічного Співтовариства ( 994_017 ), зокрема другого абзацу статті 155 цього документа,
оскільки в "Білій книзі", в частині, що стосується завершення формування внутрішнього ринку, Комісія взяла на себе відповідальність за формулювання пропозицій з метою адаптації до розмірів цього ринку нововведень та законів, що стосуються нових засобів платежу;
враховуючи те, що 12 січня 1987 року Комісія надіслала Раді повідомлення під назвою "Європа може грати як ас: нові платіжні картки",
оскільки, поки існує тісний зв'язок між технологічним розвитком та уніфікацією внутрішнього ринку, електронні платежі повинні сприяти швидкій модернізації банківських послуг, дистриб'юторської, телекомунікаційної та інформаційної індустрій;
оскільки клієнти мають право отримувати певну користь від цього розвитку;
оскільки дії Співтовариства повинні додати до цього й переваги великого ринку;
оскільки розробка нових засобів платежу повинна розглядатися в контексті фінансової та грошово-кредитної (монетарної) інтеграції Співтовариства та розширення серед народів Європи;
оскільки вільне переміщення товарів та капіталу буде дійсно ефективним тільки за умови наявності технологічної підтримки, забезпеченої новими засобами платежу;
оскільки такі засоби мають бути доступними для економічних партнерів у рівних умовах в усіх Державах-членах, хоча Комісія знає, що створення платіжних карток (тобто платіжних карток, які мають магнітну стрічку та/або мікросхему) може різнитися за важливістю, залежно від Держави-члена, якої це стосується, і що існують альтернативні форми платежу;
оскільки необхідно співпрацювати для прийняття стандартів та введення правил, які нададуть можливість зробити платіжні системи сумісними та взаємодіючими в інтересах користувачів Співтовариства;
оскільки треба встановити певні загальні принципи стосовно чесної практики у відносинах між фінансовими установами (тобто банками та кредитними установами), торговцями і установами з надання послуг та споживачами - власниками карток;
оскільки встановлення таких принципів сприятиме швидкому та ефективному застосуванню нових технологій;
оскільки неоднорідна, несистематизована розробка таких технологій має не зменшити можливостей, які сама по собі технологія безпосередньо дозволяє для досягнення бажаної цілі сумісних електронних платіжних систем у Співтоваристві;
оскільки сумісні картки та взаємопов'язані мережі Співтовариства є основними передумовами взаємно доступних систем та гармонізованих правил користування;
оскільки, незважаючи на те, що ці банки та інші зацікавлені фінансові установи повинні приймати рішення щодо розробки сумісних систем, Комісія відповідає за наявність того, що успіхи в цьому напрямі не суперечать принципам вільної конкуренції на ринку Співтовариства;
оскільки зрозуміло, що якщо зараз на рівні Співтовариства розпочати вироблення жорсткого, детального визначення роботи відповідних систем, то поспішні рішення можуть призвести до встановлення правил, які будуть швидко випереджені розробками, навіть при наявності перешкод в розвитку електронної сфери;
оскільки немає упередженості щодо переваг викладення основних принципів захисту споживача в цій сфері;
оскільки все-таки доречно, щоб на даній стадії Комісія розуміла, що всі зміни в цьому напрямі відповідають правилам Договору ( 994_017 ) і що в інтересах Співтовариства їй необхідно прагнути встановленню та підтримки консенсусу стосовно розвитку цих систем;
оскільки факт, що ця нова технологія не розвивається з великим розмахом в жодній з Держав-членів і поки неможливо детально визначити всі характерні проблеми, які можуть виникнути, зокрема, доки розробку мереж не завершено, а підготовку до використання нових засобів платежів не закінчено;
оскільки, з цих причин, спонукальний підхід, такий як Кодекс поведінки, повинен бути гнучким, щоб полегшити процес адаптації до змін у нових технологіях,
ЦИМ РЕКОМЕНДУЄ,
щоб усі задіяні економічні партнери дотримувалися нижченаведеного Європейського Кодексу поведінки при здійсненні електронних платежів, положення якого полягають у наступному.
Європейський Кодекс поведінки при здійсненні електронних платежів
I. Мета
1. Кодекс встановлює умови, які необхідно виконувати, якщо нові електронні засоби платежу будуть розроблені на користь всіх економічних партнерів і повинні надавати:
- споживачам - безпеку та зручність,
- торговцям та емітентам - більшу безпеку та продуктивність,
- промисловості Співтовариства - провідний ринок.
2. Всі, хто приводить в дію карткові платіжні системи або використовує їх, повинні дотримуватися принципів чесної практики.
3. Технологічний розвиток електронних засобів платежу слід розглядати з урахуванням їх Європейської розмірності: такі засоби мають бути якомога більше взаємодіючими (операційно сумісними) для уникнення створення ізольованих систем і, в результаті, розділеного ринку.
II. Визначення
Для цілей цього Кодексу:
1. "Електронний платіж" означає будь-яку платіжну трансакцію (операцію), здійснену за допомогою картки, яка має магнітну стрічку або мікросхему та яка застосовується на терміналі електронних платежів (EPT) або на торговому ("оплата продаж на місці") терміналі (POS).
Кодекс не регулює:
- "специфічні" картки компанії, що не підпадають під вищенаведене визначення;
- картки для іншого призначення, ніж для прямих або відстрочених платежів;
- платежі чеками забезпечені (гарантовані) банк-карткою;
- платежі карткою із застосуванням механічних процесів (бланки рахунків-фактур).
2. "Емітент" означає будь-яку банківську або кредитну установу, що випускає кредитну картку електронної мережі, плюс будь-яку продукцію або послугу (сервіс), здійснення якої може також викликати випуск такої картки.
3. "Торговець" означає дистриб'юторську торгову установу або установу з надання послуг.
4. "Споживач" означає держателя (власника) кредитної картки.
5. "Операційна сумісність" означає такий стан речей, при якому картки, випущені в одній Державі-члені та/або які належать до даної карткової системи, можуть використовуватися в іншій Державі-члені та/або в мережах встановлюваних іншими системами. Для цього необхідно, щоб картки та засоби (програми, пристрої) зчитування різних систем були технологічно сумісними та щоб такі системи були відкритими (доступними) за допомогою угод, укладених на принципі взаємності.
III. Загальні принципи
1. Контракти
(a) Контракти, укладені емітентами або їх агентами з торговцями та споживачами, мають бути у письмовій формі і повинні бути результатом попередньої заявки. Вони повинні містити детально зазначені загальні та конкретні умови угоди.
(b) Вони мають складатися офіційною мовою (мовами) Держави-члена, в якій укладається контракт.
(c) Будь-який розмір (обсяг) витрат (зборів) повинен визначатися прозоро з прийняттям до уваги фактичних витрат і ризиків та не включати ніяких обмежень щодо конкуренції.
(d) Всі положення, за умови їх відповідності законодавству, вільно обговорюються та чітко обумовлюються в контракті.
(e) Особливі умови стосовно припинення дії контракту мають бути вказані та представлені до уваги сторін до того, як цей контракт буде укладено.
2. Операційна сумісність
На вказану дату операційна сумісність (взаємодія) електронних мереж у Співтоваристві повинна бути настільки повною та завершеною, щоб торговці та споживачі могли приєднатися (увійти) до мережі (мереж) або укласти контракт з емітентом(ами) за їх бажанням та щоб кожний термінал міг обробляти всі картки.
3. Обладнання
(a) Термінали електронних платежів (EPT) необхідні для здійснення реєстрації, контролю та передачі платежів і можуть бути інтегровані у торговий термінал (POS).
(b) Торговці повинні мати можливість, за бажанням, встановити один багатокартковий (мультикартковий) термінал.
(c) Торговці повинні мати право вільного вибору, який торговий термінал (POS) вони будуть встановлювати. Вони також повинні мати право самостійно вирішувати орендувати чи купувати таке обладнання за умови, що воно сертифіковане як таке, що задовольняє відповідні вимоги платіжної системи в цілому і може використовуватися на основі операційної сумісності (взаємодії).
4. Захист даних та безпека
(a) Електронні платежі є безповоротними. Наказ, наданий за допомогою платіжної картки, повинен бути безповоротним і не може бути таким, що відміняє попередній наказ.
(b) Інформація, передана під час платежу в банк торговця і відповідно до емітента не повинна ні за яких обставин перешкоджати захисту конфіденційності. Вона повинна бути суворо обмежена тими даними, які зазвичай визначено для чеків та переказів.
(c) Будь-які проблеми, що виникають у зв'язку із захистом інформації або безпеки, повинні бути відкрито визнані і з'ясовані між сторонами на будь-якій стадії контракту.
(d) Контракти не повинні обмежувати свободу торговців у проведенні операцій або свободу конкуренції.
5. Справедливий (легальний) доступ до системи
(a) Всі відповідні установи з надання послуг (сервісів), незалежно від їх економічного розміру, повинні мати справедливий (легальний) доступ до системи електронних платежів. Торговцю можна відмовити в доступі тільки на законних підставах.
(b) Не повинно бути безпідставної (незаконної) різниці в оплачуванні послуг (сервісів), які стосуються трансакцій в одній Державі-члені, та оплачуванні тих же послуг (сервісів), які стосуються транснаціональних трансакцій з іншими державами Співтовариства, особливо в прикордонних районах.
IV. Додаткові положення
1. Стосунки між емітентами та торговцями
(a) Для сприяння існування взаємного доступу між різними картковими системами контракти між емітентами карток та торговцями не повинні містити особливого пункту, в якому б вимагалося, щоб торговець працював тільки в системі, з якою було укладено договірну угоду.
(b) Контракти з торговцями не повинні перешкоджати ефективній конкуренції між різними емітентами. Обов'язкові положення повинні бути суворо обмежені технічними вимогами для забезпечення роботи системи належним чином.
2. Стосунки між емітентами та споживачами
Держателі карток вживають усіх доцільних застережних заходів для забезпечення безпеки емітованої (випущеної) картки та дотримуються певних умов підписаного ними контракту (у випадку втрати або викрадення).
3. Стосунки між торговцями та споживачами
Торговці повинні відображати (демонструвати) у будь-який видимий спосіб символи (торгові знаки, логотипи) компанії, по відношенню до яких вони є афілійованими (яких вони представляють); вони (торговці) мають бути пов'язані зобов'язанням щодо прийняття зазначених карток.
Здійснено в Брюсселі, 8 грудня 1987 року.
Від Комісії
Віце-Президент Кокфілд
"Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності", N 2, лютий, 2003 р.