Ст. 1. (2) Регламенту (ЄС) N 761/2001, що проголошує:

Чинна редакція від 07.09.2001

"Ціль ПЕУА полягає в тому, щоб сприяти безперервним удосконаленням екологічної роботи організацій шляхом:

(d) активної участі службовців в організації і відповідного початкового та подальшого навчання, що робить можливою активну участь у задачах, зазначених у (a). На прохання, також необхідно включити будь-яких представників службовців".

Додаток I до Регламенту (ЄС) N 761/2001, що проголошує:

"Організація визначає навчальні потреби. Вона вимагає, щоб весь персонал, робота якого може створити істотний вплив на довкілля, пройшов відповідне навчання.

Вона встановлює та підтримує процедури, щоб проінформувати своїх службовців або членів, що виконують будь-які важливі функції та на будь-якому важливому рівні про:

(a) важливість відповідності екологічній політиці і процедурам, а також вимогам системи еко-управління;

(b) істотні екологічні впливи, фактичні або потенційні, їх робочої діяльності й екологічні вигоди поліпшення особистої роботи;

(c) їх ролі й обов'язки в досягненні відповідності екологічній політиці і процедурам, а також вимогам системи еко-управління, включаючи підготовку до надзвичайних ситуацій і вимоги до реагування;

(d) потенційні наслідки відхилення від зазначених робочих процесів.

Персонал, що виконує задачі, які можуть спричинити істотні екологічні впливи, повинен бути компетентним в основах відповідної освіти, навчання і/або досвіду. (Додаток I-A(4)(2)".

"На додаток до вимог Додатку I - Розділ А, службовці повинні бути задіяні в процесі, націленому на безперервне удосконалення екологічної роботи організацій. З цією метою необхідно використовувати відповідні форми участі, наприклад, систему книги пропозицій або роботу проектної групи над екологічними комітетами. Організації беруть до уваги настанову Комісії щодо кращих методів в цій області. На прохання, також необхідно включити будь-яких представників службовців". (Додаток I-B(4)".

Участь всіх в екологічній роботі є шансом і можливістю працювати більш ефективно та є передумовою успіху. Активна участь службовців у процесі безперервного удосконалення екологічної роботи організацій не повинна вважатися тягарем. Ця настанова намагається підкреслити протилежне.

Ця настанова показує шляхи і засоби активного залучення службовців, що зроблять роботу більш ефективною, та полегшить тягар як на управлінні, так і на службовцях, і це забезпечить позитивну імплементацію ПЕУА.

Робота з екологічними проблемами повинна бути безперервною. Це не відбудеться без активного залучення й участі кожного (управління та службовців) в організації.

Участь у роботі кожного в організації є також правильним способом підтримувати управлінську систему діючою та стійкою. Досвід показав, що управлінські системи, які активно залучають кожного, мають тенденцію ставати бюрократичними і погано функціонуючими.

Важливо допомогти службовцям вбачити в екологічній роботі не погрозу, а можливість, між іншим, поліпшити умови праці і створити гордість у особи, яка працює в екологічно позитивній організації.

Дослідження проведення аудиту організацій ПЕУА і досвід у справі зміни організації роботи взагалі, показали, що, коли всі службовці постійно приймають активну участь і, зокрема, коли їхні представники приймають активну участь у роботі, результат є кращим.

Досвід також показав, що шляхом активної участі службовців можна уникнути втоми, яка може виникнути після періоду роботи із такими системами, як ПЕУА і EN ISO 14001.

2. ПОЛОЖЕННЯ

2.1. Загальні

Організація повинна визнати, що активна участь службовців є рушійною силою і передумовою для безперервних й успішних екологічних удосконалень, а також ключовим ресурсом в удосконаленні екологічної роботи. Організація повинна визнати, що активна участь службовців є правильним методом успішного закріплення в організації системи еко-управління та аудиту.

Організація повинна визнати, що термін "участь службовців" включає й участь, й інформацію для окремого службовця та його представників, відповідно до національних систем. Тому на всіх рівнях повинна бути схема участі службовців.

Необхідно запровадити засоби активної участі службовців.

Інспекторам повинні бути доступними свідчення того, що це відбувається. Таким свідченням може бути, наприклад, наступне:

протокол зібрань союзів, рад підприємства чи інших організацій, що представляють службовців, або інших зібрань у межах організації

існування відповідної освіти, навчання та інформації

засоби для того, щоб службовці робили пропозиції (система книги пропозицій)

існування екологічних комітетів

зібрання управління та представників працівників щодо екологічної роботи

створення екологічних команд чи робочих груп, або проектних груп регулярність інформації, що надається службовцям та існуючим представникам

контакти інспекторів зі службовцями та їх представниками активне залучення, інформація й співробітництво екологічного чиновника/представника управління і службовців та їх представників

Організація повинна визнати, що зобов'язання, реагування та активна підтримка зі сторони управління є передумовою успіху тих процесів. У цьому контексті необхідно підкреслити потребу у зворотному зв'язку управління зі службовцями.

2.2. Освіта та навчання

Організація повинна визнати потребу в безперервній обізнаності штату і навчанні щодо екологічних проблем. Основну інформацію і навчання потрібно надати всім службовцям. Навчання управління є також суттєвою складовою в управлінні змінами.

Службовцям, які більш безпосередньо задіяні в екологічному управлінні організацією через, наприклад, участь в об'єднаних робочих групах, потрібно забезпечити більше підвищення їх кваліфікацій. Таке підвищення повинно складатися з, але не обмежуватися, ПЕУА, екологічної політики, кращих методів і комунікації.

2.3. Рівні участі

Організація повинна визнати, що участь службовця є важливою та необхідною на всіх рівнях і на всіх стадіях з першого дня роботи еко-управління. Тому організації повинні активно залучати службовців у:

- формулювання екологічної політики організації,

- початковий екологічний огляд і в аналіз стану майстерності, а також у збір й перевірку інформації,

- встановлення та імплементацію системи еко-управління та аудиту, що удосконалює екологічну роботу,

- екологічні комітети для збирання інформації і забезпечення участі екологічного чиновника/представників управління і службовців та їх представників,

- об'єднані робочі групи для програми екологічної діяльності й екологічного аудиту,

- розробку екологічних заяв.

2.4. Системи пропозицій та нагородження службовців

Організація повинна бачити, що існують прості шляхи для того, щоб службовці робили пропозиції щодо поліпшення довкілля. Це необхідно робити, наприклад, шляхом встановлення коробок для пропозицій.

Якщо дії, здійсненні службовцями, приведуть до удосконалення економічної і/або екологічної роботи організації, службовців необхідно нагородити. Можна використовувати як фінансові, так і інші системи нагородження.

Додаток III

НАСТАНОВА ЩОДО ІДЕНТИФІКАЦІЇ ЕКОЛОГІЧНИХ АСПЕКТІВ І ОЦІНКИ ЇХ ЗНАЧЕННЯ

(Усі додатки, вказані у посиланнях, є Додатками до Регламенту (ЄС) N 761/2001, якщо не зазначено інше)

1. ЦІЛЬ НАСТАНОВИ

Ціль цього документа полягає в тому, щоб дати настанову для ідентифікації істотних екологічних аспектів, що є результатом діяльності, товарів і послуг, стосовно яких організація, що застосовує ПЕУА, здійснює управлінський контроль або вплив згідно з Додатком VI. Відповідно до ПЕУА, істотні екологічні аспекти знаходяться в центрі уваги системи еко-управління організації й оцінки та удосконалення її екологічної роботи шляхом встановлення цілей та прагнень, а також процесу тривалого огляду. Істотні екологічні аспекти і впливи також є важливими в межах екологічної заяви згідно з Додатком III.

2. ЗВ'ЗОК МІЖ ЕКОЛОГІЧНИМИ АСПЕКТАМИ, ІСТОТНИМИ ЕКОЛОГІЧНИМИ АСПЕКТАМИ Й ІСТОТНИМИ ЕКОЛОГІЧНИМИ ВПЛИВАМИ

Принцип ПЕУА полягає в тому, що екологічні аспекти (стаття 2(f) Регламенту (ЄС) N 761/2001) операцій організацій призводять до екологічних впливів (стаття 2(g)). Якщо екологічний аспект організації викликає істотний екологічний вплив, тоді той аспект потрібно вважати істотним і включити його у систему еко-управління.

3. ПОСТУПОВА ПРОЦЕДУРА ІДЕНТИФІКАЦІЇ ІСТОТНИХ ЕКОЛОГІЧНИХ АСПЕКТІВ

У Додатку VI приведені приклади "прямих" і "непрямих" екологічних аспектів. Цей список не є всебічним. У процесі початкового екологічного огляду і наступного тривалого огляду є суттєвим, щоб організація об'єктивно, неупереджено і всебічно розглянула конкретні екологічні аспекти його діяльності, товарів і послуг. Можуть бути випадки, коли важко класифікувати ідентифікований екологічний аспект як "прямий" або "непрямий". У цьому випадку необхідно взяти до уваги те, що головна задача ідентифікації екологічних аспектів полягає в тому, щоб одержати повний короткий огляд екологічної важливості діяльності, товарів і послуг організацій, а також торкнутися всіх існуючих екологічних аспектів. Важливим питанням є не віднесення проблеми до категорії прямих або непрямих, але впевненість в тому, що всі аспекти ідентифіковані так, що вони підпорядковуються системі еко-управління. Підсумок процедури ідентифікації істотних екологічних аспектів може бути наступним:

Крок 1 Ідентифікація всіх екологічних аспектів

Крок 2 Визначення організацією важливих критеріїв із врахуванням законодавства Співтовариства

Крок 3 Ідентифікація істотних екологічних аспектів на основі важливих критеріїв, згаданих у кроці 2

------------------------------------------------------------

| Врахування всіх екологічних аспектів (Додаток VI (6)(1)) |

| - прямі екологічні аспекти (Додаток VI (6)(2)) |

| - непрямі екологічні аспекти (Додаток VI (6)(3)) |

------------------------------------------------------------

|

-----------------------------> V <-------------------------------

| /\ |

| / \ |

| / \ |

| / \ |

| / \ |

| / \ |

| / \ |

| / -------------------------- \ |

| / | Оцінюючи істотність, | \ |

| / | врахуйте: | \ |

| / | - потенціал спричинити | \ |

| / | екологічну шкоду | \ |

| / | - уразливість довкілля | \ |

| / | - розмір та частоту | \ |

| / | аспекту | \ |

| \ | - важливість для | \ |

| \ | зацікавлених сторін | / |

| \ | та службовців | / |

| \ | організації | / |

| \ | - існування та вимоги | / |

| |\ | відповідного | / |

| | \ | екологічного | / |

| | \ | законодавства | / |

| | -------------------------- / |

| V \ / |

---------------- \ / |

| Неістотний | \ / |

| аспект | \ / |

---------------- \ / |

\ / |

\/ |

| |

V |

------------------------------------------------

| Істотні екологічні аспекти |

------------------------------

4. ЯК ІДЕНТИФІКУВАТИ ПРЯМІ ЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ

Прямі екологічні аспекти є пов'язаними з діяльністю, товарами і послугами самої організації, стосовно яких вона здійснює прямий управлінський контроль. Всі організації повинні розглянути прямі аспекти їхніх операцій. Однак, для непромислових організацій в центрі, як правило, будуть знаходитись непрямі екологічні аспекти їх діяльності, товарів і послуг.

Як визначити:

- поговорити зі службовцями

- обійти ділянку і її околиці

- поговорити із зацікавленими сторонами

- розглянути документи (наприклад, дані щодо безпеки, ліцензії)

- розглянути законодавство (наприклад, матеріальне право, такі технічні вимоги, як обов'язковий контроль за забруднюючими агентами)

- розглянути критерії еко-ярлика

- перевірити інформацію торговельних палат і т.д.

- поговорити з іншими компаніями ПЕУА

- розглянути матеріальні потоки

- розглянути існуючі показники роботи

- розглянути всі частини й інфраструктуру організації (наприклад, трубопроводи, лінії електропередачі, рейки)

Про що подумати:

- закупівельна політика

- викиди у воду й повітря

- відходи

- використання ресурсів

- енергія

- місцеві проблеми

- використання землі й забруднення

- історичні проблеми

- транспорт

5. НЕПРЯМІ ЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ І ЯК НА НИХ ВПЛИВАТИ (ДОДАТОК VI(6)(3))

У Додатку VI(6)(3) містяться непрямі екологічні аспекти нарівні з прямими екологічними аспектами відповідно до Додатка VI(6)(2). Непрямі екологічні аспекти можуть випливати із взаємодії організації з третіми сторонами, на що, в розумній мірі, може впливати організація, яка прагне зареєструватися у ПЕУА. Для непромислових організацій, наприклад, місцевої влади або фінансових установ, є суттєвим те, щоб вони також розглянули екологічні аспекти, пов'язані з їх основною діяльністю. Складання переліку, обмеженого екологічними аспектами ділянки організації і обладнання є недостатнім.

Як визначити:

- поговорити з підрядниками і постачальниками (наприклад, компаніями сфери обслуговування, власниками)

- поговорити зі споживачами

- розглянути використання і знищення товарів

- розглянути діяльність підрядників

- розглянути критерії еко-ярлика

- перевірити інформацію торговельних палат, і т.д.

- поговорити з іншими компаніями ПЕУА

- поговорити з неурядовими організаціями й іншими зацікавленими сторонами

- розглянути інформацію щодо наданих товарів і послуг

Про що подумати:

- товарні проблеми

- контракти

- транспорт

- нові ринки для існуючих продуктів

- фінансові продукти

- товарна номенклатура

- туризм

- послуги

Прямі екологічні аспекти можна контролювати за допомогою внутрішніх управлінських рішень. Оскільки непрямі екологічні аспекти вимагають, щоб організація використовувала свій вплив на підрядників, постачальників, споживачів та користувачів їхніх товарів і послуг для одержання екологічних вигод, буде потрібно, щоб організація була творчою у використанні свого впливу. Базуючись на Додатку VI(6)(3)(a) до (g) управління непрямими екологічними аспектами може включати, але не обмежуватися:

(a) пов'язані з товаром питання (дизайн, розвиток, впакування, транспортування, використання й утилізацію/знищення відходів),

Організації можуть хотіти розглянути:

- існуючі результати оцінки життєвого циклу їхніх товарів

- результати розвитку і використання показників екологічної роботи

- екологічні аспекти наданих товарів та обробки своїх товарів

- наслідки передбачуваного неправильного використання, неприпустимої утилізації або знищення їхніх товарів

- інформаційні потреби споживача/клієнта і постачальника, а також додаткову освіту споживача (наприклад, щодо використання і знищення товарів)

- тривалість і можливість ремонту товарів, сумісність існуючих товарів з новим рядом товарів і взаємозамінних частин

(b) капіталовкладення, надання позичок і страхові послуги

Організації можуть хотіти розглянути:

- політику прийняття і страхові внески (наприклад, пільгову роботу з "зеленими" компаніями, організаціями ПЕУА)

- інвестиційну політику (зелені інвестиції)

- процедури оцінки (зменшення екологічного ризику)

- політику надання позичок (наприклад, пільгову роботу з "зеленими" компаніями, організаціями ПЕУА)

- товарну номенклатуру (наприклад, зелений капітал)

(c) нові ринки

Впровадження існуючих продуктів на нові ринки може цілком викликати нові екологічні аспекти. Враховуючи це, організації можуть розглянути приміром:

- існуючу інфраструктуру, наприклад, для переробки або обходження з небезпечними відходами, транспортування й обходження з проблематичними речовинами, обходження зі стічними водами, у випадках надзвичайних ситуацій

- технологічні й освітні стандарти

- обізнаність в екологічних проблемах на новому ринку

(d) вибір і склад послуг (наприклад, транспортування або ресторанна справа),

Організації можуть розглянути, приміром, еко-управління постачальників послуг, наприклад:

- послуги надання приміщення (готелі, центри конференцій)

- послуги трансферу та транспортування, (нешкідливі для довкілля транспортні засоби, ефективна організація транспортування, технологічні стандарти і споживання палива транспортними засобами)

- товарну номенклатуру, зелену закупівельну політику, використання посуду багаторазового використання та компостного посуду, управління відходами у ресторанній справі

e) адміністративні рішення і рішення планування

Організації можуть розглянути, наприклад:

- аспекти, що виникають у майбутньому в результаті виконання рішень планування

- результати експериментальних ігор або комп'ютерного моделювання

- досвід, набутий з імплементації подібних проектів

(f) склад товарної номенклатури

Це є доречним для організацій, що продають або розповсюджують товари, які постачаються третіми сторонами, вони можуть, наприклад:

- розвинути "зелену" закупівельну політику щодо підрядників і товарів

- надати перевагу товарам, що продаються за схемою, яка уможливлює їх повернення за певних умов

- шукати товари у межах своєї товарної номенклатури із загальноприйнятими еко-ярликами

(g) екологічна робота і методи підрядників, субпідрядників і постачальників

Організації можуть, наприклад:

- запитати (суб)підрядників і постачальників про екологічну роботу їх діяльності й товарів

- аналізувати дані щодо безпеки, дослідження товарної лінії або їх важливі уривки, надані підрядниками

- тренувати (суб)підрядників і постачальників (наприклад, дати пораду, щоб зменшити небезпечні екологічні наслідки),

- включати в свої контракти "зелені пункти"

Про що подумати:

- освіта споживача (наприклад, щодо використання та знищення товарів, порада для того, щоб зменшити небезпечні екологічні наслідки),

- "зелена" закупівельна політика

- пільгова робота з "зеленими" компаніями, наприклад, компаніями ПЕУА (позички, страхування)

- "зелені" інвестиції

- товарні схеми, що уможливлюють повернення товарів за певних умов

- "зелені" пункти в контрактах

6. ЯК ПРОВОДИТИ ОЦІНКУ ЗНАЧЕННЯ

Щоб вирішити, чи є істотними всі визначені екологічні аспекти, їх необхідно дослідити й оцінити. Екологічні аспекти, що були визначені як істотні, повинні бути включені в систему екоуправління і процес тривалого огляду. Ті, що визначені як не істотні, повинні також бути розглянуті, щоб взяти до уваги обставини, які змінюються. Для оцінки значення розглянутих екологічних аспектів, організація визначає свій власний індивідуальний набір критеріїв. Відповідно до Регламенту (ЄС) N 761/2001, критерії "повинні бути всебічними, відтворюваними і піддаватися незалежній перевірці" (Додаток VI(6)(4), а також повинні враховувати законодавство Співтовариства (Додаток VI(6)(1). У Додатку 6(4) до (g) даються деякі критерії, які може розглянути організація, приймаючи рішення про значення її екологічних аспектів.

Оцінюючі значення екологічного аспекту, організація, в основному, повинна розглянути наступні питання:

- потенціал спричинити екологічну шкоду

- нестійкість місцевого, регіонального або глобального довкілля

- розмір, число, частоту й оборотність аспекту або впливу

- існування і вимоги відповідного екологічного законодавства

- важливість для зацікавлених сторін і службовців організації

Ці питання і відібрані критерії можуть бути взяті як питання, на які треба відповісти "так" чи "ні", або вони можуть використовуватися більш диференційованим способом, щоб оцінити значення екологічних аспектів організації на першому кроці і створити список пріоритетних дій на другому кроці (наприклад, класифікуючи як "високий", "середній", "низький" або "дуже важливий", "менш важливий", "неважливий").

При проведенні оцінки організація також повинна розглянути умови початкової стадії розвитку та закриття підприємства, а також досить передбачувані умови при надзвичайних ситуаціях. Крім того, необхідно врахувати минулу, теперішню та майбутню діяльність.

Корисними джерелами інформації для проведення оцінки можуть бути дозволи, відповідні регламенти (наприклад, щодо кількісно визначених меж або контролю за забруднюючими агентами), національні плани дій, місцеві повістки дня, контрольні звіти або наукові дослідження. Органи державного регулювання, споживачі та постачальники, екологічні групи, торговельні або професійні асоціації, промислові асоціації, торговельні палати й наукові установи також могли б забезпечити корисну інформацію для підтримки оцінки.

Про що подумати:

- накопичені забруднюючі агенти

- кліматичні зміни (тепличний газ, виснаження озонового шару)

- окислення води і ґрунту

- євтрофікація води і насиченість ґрунту азотом

- біо розмаїтість, тиск на області спеціальних інтересів збереження (наприклад, скорочення ареалів)

- впровадження й розповсюдження чужих організмів

- вплив металів

- фотохімічні окислювачі й озон на земному рівні

- впливи (небезпечні наслідки) хімікалій, включаючи постійні органічні забруднюючі агенти

- невідповідне використання землі і водних ресурсів

- міське забруднення повітря і шум

- нециклічні матеріальні потоки, відходи й екологічні осади

Додаток IV

НАСТАНОВА ДЛЯ ІНСПЕКТОРІВ ЩОДО ПЕРЕВІРКИ МАЛИХ І СЕРЕДНІХ ПІДПРИЄМСТВ (МСП), ЗОКРЕМА, МАЛИХ І МІКРО-ФІРМ

(Усі додатки, вказані у посиланнях, є Додатками до Регламенту (ЄС) N 761/2001, якщо не зазначено інше)

1. ВСТУП

Відчувається існування проблеми, що МСП мають труднощі в імплементації управлінських систем, наприклад, ISO 9001, ISO 14001 та ПЕУА. Системи бачаться такими, що є занадто бюрократичними і часомісткіми. Проблема полягає не в розумінні вимог цих управлінських систем, а в змозі забезпечити фізичні і фінансові ресурси для їх імплементації та підтримання. Особливі труднощі представляє традиційна впевненість щодо управлінської документації, як єдиних засобів демонстрації того, що управлінська система працює згідно з вимогами управлінських систем, визначених у стандартах і регламентах. Підтримання та контроль таких систем є часомісткім і, як правило, суперечить робочим методам маленьких компаній.

Малі компанії характеризуються короткими звітними лініями, багатофункціональним штатом, навчанням за місцем роботи і здатністю швидко пристосуватися до змін. Завдання інспектора полягає в тому, щоб розпізнати сильні та слабкі сторони таких організацій і провести перевірку таким чином, щоб не накласти непотрібні тягарі на малі організації. Ця настанова розроблена для застосування до малих організацій, а в деяких випадках тільки для застосування до мікрофірм. Інспектор повинен використовувати свій досвід для встановлення застосовності цієї настанови до організації, що перевіряється, щодо доступних їй ресурсів.

2. ДОКУМЕНТАЦІЯ

Ціль документації в управлінській системі полягає в забезпеченні того, щоб організація могла послідовно виконувати свої операції згідно з бажаним способом управління. Таким чином, письмові процедури можуть використовуватися для забезпечення того, щоб будь-яка операція виконувалася послідовно, незалежно від оператора. Документація також використовується для забезпечення доказу того, що окремі операції або процедури були виконані правильно, наприклад, дані контролю для того, щоб показати юридичну відповідність.

Здійснюючи перевірки в МСП, інспектори повинні пам'ятати наступне:

- Не всі процедури повинні бути задокументовані

В маленьких організаціях часто використовуються усні процедури і навчання за місцем роботи. Завдання інспектора полягає в знаходженні доказу того, що процедура працює.

Приклад: на ділянці може бути впроваджена процедура розділу різних типів відходів. Необхідний доказ буде подвійним:

- оператор розуміє, що він робить

- розділ відходів працює на практичному рівні

- Процедури повинні бути пропорційними

При прийнятті рішення щодо адекватності процедур повинні бути враховані розмір і складність операції, природа пов'язаних екологічних впливів і компетентність операторів. Найефективнішими можуть бути прості графіки послідовності, піктограми, примітки та матриці.

3. ДОКУМЕНТАЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ

Сутність документального контролю полягає в забезпеченні того, щоб відповідні документи знаходилися у володінні тих, хто їх потребує. У найпростішій формі вимагається тільки список документів і тих, хто повинний їх мати. Перевірка роботи системи просто полягає в тому, щоб побачити, чи є у людей документи, які вони повинні мати.

Приклад

Процедура

----------------------------------------------------------------------

| Службовець |Закупівля |Написання | Збирання | Контроль | Механізм |

| | | звіту | даних | викидів |переміщення|

| |----------+----------+----------+----------+-----------|

| |Перегляд 1|Перегляд 2|Перегляд 1|Перегляд 2|Перегляд 3 |

|------------+----------+----------+----------+----------+-----------|

|Службовець 1| Х | | | Х | |

|------------+----------+----------+----------+----------+-----------|

|Службовець 2| | | | | Х |

|------------+----------+----------+----------+----------+-----------|

|Службовець 3| | | Х | | |

|------------+----------+----------+----------+----------+-----------|

|Службовець 4| | Х | | | |

|------------+----------+----------+----------+----------+-----------|

|Службовець 5| | | | | Х |

----------------------------------------------------------------------

Щоб перевірити наявність цього, інспектору необхідно побачити, наприклад, що службовець 3 мав і використовував перегляд 1 процедури збирання даних.

4. ДОКАЗ

Інспектор завжди повинен шукати об'єктивний доказ того, що робота системи не вимагає надмірної кількості документів, таким чином, у малих організаціях, як правило, легше перевірити ефективність процедур за допомогою результату.

Приклади

- температурний контроль:

інспектор не повинен перевіряти письмові процедури, щоб побачити, що температурний контроль був ефективним, за умови, що звіти були повними і показали, що контроль проводився в ефективних межах. Інспектор також повинен гарантувати розуміння службовця, який є відповідальним за цей процес. Якщо у звітах була виявлена невідповідність до вимог контролю, тоді організація повинна бути в змозі продемонструвати ефективну коригувальну дію,

- повторне використання:

організація з політикою повторного використання паперу повинна продемонструвати наявність відповідного обладнання (бункер для переробки і т.д.) і що службовці вміли ним користуватися. Ефективність політики використання тільки переробленого паперу могла бути продемонстрована шляхом маркування на впакуванні використовуваного папера.

5. ЗВІТИ

Вимога до публічної заяви згідно з ПЕУА не повинна тлумачитися як вимога складати та друкувати глянсовий звіт. Вимога висувається для забезпечення того, щоб зацікавлені сторони були повідомлені про роботу організації. У випадку малих організацій їх головною аудиторією, зазвичай, будуть ті, хто безпосередньо пов'язаний з ділянкою, і організація може захотіти відповісти за допомогою надання фотокопійованої інформації і т.п. ПЕУА не повинна вважатися накладанням непотрібних тягарів на малі компанії.

6. АУДИТ ТА ОГЛЯД

У більшості малих фірм буде можливим знайти в межах організації досить незалежну особу для здійснення функції аудиту. Однак, це може бути неможливим в дуже маленьких організаціях (мікрофірмах). Щоб уникнути потреби використання зовнішньої компанії для здійснення аудиту, інспектор може захотіти прийняти деякі альтернативи.

- аудит місцевих торгових/професійних палат, організацій МСП або інших подібних організацій

- співробітництво між двома або більше мікрофірмами в одному місці для сумісного користування ресурсами та експертизи в проведенні аудиту

- об'єднання аудиту й управлінського огляду в одну процедуру, таким чином, зберігаючи час та ресурси.